Cтан «свободи слова» на Буковині журналісти оцінили на тверду трійку за п'ятибальною шкалою, - звіт БПА

ЗВІТ про результати соціологічного дослідження «Стан свободи слова у Чернівецькій області»

 Вступ та мета

У листопаді 2011 року громадською організацією Буковинська партнерська агенція (Чернівці)  проведено якісне соціологічне дослідження для вивчення взаємодії різних секторів суспільства Чернівецької області  у контексті забезпечення мешканців  місцевих громад об’єктивною, неупередженою інформацією про діяльність органів влади, а також визначення оцінки факторів, що впливають на стан свободи слова у регіоні..

Головною метою дослідження було: зондування ситуації та оцінка проблематики взаємодії влади та мас-медіа у контексті забезпечення конституційних прав громадян на доступ до інформації.

Передбачалося здійснити дослідження у територіальних громадах Чернівецької області. Суб’єктами дослідження (цільовою групою) виступали: місцеві журналісти, працівники друкованих та електронних засобів масової інформації регіону.

Дослідження фокусувалось на поточній оцінці діяльності суб’єктів у контексті того, наскільки місцева регіональна влада є прозорою, відповідальною, доступною, а місцеві журналісти точно, неупереджено та об’єктивно забезпечують комунікацію  між владою та громадянами.

Метод

Проведене дослідження за типом є первинним та якісним (зондуючим). Виконувалося шляхом індивідуального опитування (інтерв’ю) за розробленою анкетою.

Цільовою групою були представники місцевих засобів масової інформації (журналісти, редактори, співвласники).

Усього опитано 35 осіб, які представляли 25 регіональних ЗМІ. Опитані у переважній більшості представляли провідні засоби масової інформації, зокрема, ТРК «Чернівці», ТРК ТВА, ЧОДТРК, ТРК «Інтер», газети «Молодий буковинець», «Погляд», «Буковина», «Буковинське віче», «Чернівці», «Зоріле Буковиней», «Конкордія», «Свобода слова», інтернет-портали «Букінфо», «Букньюз» та інші.

Дослідження проводилося у листопаді 2011 року (етап опитування – 1-2 декади листопада, аналіз та підготовка звіту – 3 декада листопада).

Основні результати та висновки

Дане дослідження виявило та підтвердило тенденцію попередніх аналогічних  досліджень (2005, 2006 рр.) щодо помітної розбіжності між ідеальним та існуючим форматом взаємовідносин влади та засобів масової інформації. І це стосується кожної сторони цих взаємовідносин.

При цьому під терміном «влада» у дослідженні визначається узагальнене представництва  регіональних органів державного управління та місцевого самоврядування у Чернівецькій області (за винятком окремих питань).

Відповіді на питання 1-3, 10-16 передбачали їхнє рейтингування респондентами.

 Нижче у зведених таблицях подаються агреговані рейтинг, згідно яких на першій позиції перебуває  найбільш важливий  для респондентів варіант відповіді, на другій – менш важливий і так далі…

1. У нинішній ситуації мета владних структур у своїй інформаційній роботі:

Переважна більшість опитаних вважає, що головною метою владних структур на даний момент залишається створення власного позитивного іміджу, висвітлення позитиву і замовчування негативу у власній діяльності, що є типовим для органів влади взагалі. Натомість спілкування з громадянами через мас-медіа та повне і об’єктивне висвітлення власної діяльності, щодо визнання власних помилок, недоліків, на думку респондентів,  не є головним напрямком інформаційної роботи  влади.

2. У нинішній ситуації мета журналістів у взаємодії з владою:

Переважна більшість опитаних незалежно від специфіки ЗМІ (друковане, теле-радіо, Інтернет) вважають головною метою мас-медіа  надання громаді об’єктивної, точної, актуальної, повної та неупередженої інформації. Друга за значимістю мета журналістів – критика, оцінка і аналіз дій влади.

При цьому третя та четверта позиція вказує на бажання представників мас-медіа роз’яснювати функції влади та формувати громадську думку. Це прагнення входить у певне протиріччя з основною метою щодо надання громаді об’єктивної, неупередженої інформації, бо «роз’яснення функцій влади» та «формування громадської думки», згідно демократичних стандартів щодо ЗМІ, не входить у їхні функції та свідчить про певне нерозуміння, або перебільшення значимості мас-медіа у форматі суспільних стосунків. Це також вказує та ознаки певної політизації журналістського корпусу.

3. Яку інформацію про діяльність  влади чекає місцева громада?

Думки респондентів щодо очікувань громадян були майже одностайними: більшість вважає важливою інформацію про коло питань, що пов’язані із постійними та щоденними проблемами, із якими стикаються громадяни -  комунальні послуги, транспортні проблеми, ціни на товари та послуги, стан охорони здоров’я, освіти. На друге місце виносяться аналітичні роз’язнювальні публікації, яких, на думку респондентів, явно недостатньо. Причиною цього є недостатній фах та відсутність спеціалізації журналістів, а також те що така інформація від органів влади є достатньо поверхневою, статистичною, констатуючою,  не містить, як правило, аналізу причин та наслідків, прогнозних висновків.

Варто звернути увагу, що респонденти вважають, що громада чекає від ЗМІ критичних, навіть скандальних матеріалів про діяльність влади. При цьому «позитив» щодо діяльності влади, на думку представників мас-медіа цікавить громадян найменше. Це певним чином корелює із відповідями на Питання № 2 стосовно бачення ЗМІ інструментом формування громадської думки.

4. Чи обізнані журналісти та чиновники з правовими основами (знання законів, основних їх положень та ситуацій, в яких їх можна застосувати), що регламентують їхню взаємодію?

5. Хто, журналісти чи чиновники, краще знають ці правові засади?

Відповіді на Питання №№ 4,5 вказують на те, що респонденти не впевнені як у знаннях, як власних, так і представників органів влади щодо правових основ, що регулюють їхні взаємовідносини, але при цьому 46 % опитаних вважає журналістів більш обізнаними у цих питаннях і лише 5 % надають перевагу чиновникам. Це може бути певним чином пов’язано із відсутністю досвіду застосування норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», який набув чинності та значного суспільного розголосу у поточному році.

6. Наскільки чиновники дотримуються вимог чинного законодавства  у взаємодії з журналістами? 

7. Наскільки журналісти дотримуються вимог чинного законодавства   у взаємодії з чиновниками?

8. Чи нормативно-правова базу взаємовідносин влади та ЗМІ, взагалі як така, відповідає потребам журналістів та чиновниками для виконання свої професійних обов’язків?

Відповіді на Питання №№ 6,7,8 вказують на те що, на думку представників мас-медіа, вони краще ніж представники органів влади дотримуються вимог чинного законодавства у інформаційній сфері  (46 % проти 37 %). Але практично половина опитаних не змогла дати  однозначну відповідь на це питання. Це може вказувати на те, що наразі порушення норм чинного законодавства у цій сфері, або незначні, або не впливають на професійну діяльність журналістів. При цьому загалом 74 % опитаних визнають, що чинна нормативно-правова базу взаємовідносин влади та ЗМІ, взагалі як така, відповідає потребам журналістів та чиновниками для виконання свої професійних обов’язків.

9. Чи дотримуються журналісти у своїй повсякденній роботі норм професійної етики, якщо під цими нормами ми розуміємо: чесність, неупередженість, точність?

Переважна більшість опитаних (57%) не змогла надати однозначної відповіді на питання щодо дотримання журналістами норм професійної етики чесності, неупередженості та точності. 23 % дали негативну відповідь і лише 20 % вважає що журналісти дотримуються у повсякденній роботі норм професійної етики.

Певна самокритичність в оцінках може вказувати на усвідомлення журналістським корпусом  власної готовності до ангажованості  у підготовці інформаційних матеріалів.

10. З вашої точки зору, які найефективніші форми взаємодії журналістів з представниками влади?

Найбільш ефективним способом отримання від представників органів влади інформації  респонденти визначили особисті інтерв’ю, спілкування з пресою у форматі засідань медіа-клубів (прес-клубів), брифінгів, прес-конференцій. Саме під час такого спілкування, як вважають переважна більшість опитаних, журналіст може використати все своє вміння, щоби добути потрібний матеріал.

11. Які проблеми (з вини влади) перешкоджають ефективній взаємодії влади та журналістів?

Серед проблем, які найчастіше виникають під час взаємодії журналістів з представниками державної влади та органів місцевого самоврядування респонденти визначили: недоступність та/або зайнятість чиновників; "відфутболювання" журналістів від одних чиновників до інших; фільтрування “незручних” журналістів владними прес-службами.

У той же час журналісти практично виключили такі перешкоди, як намагання підкупу журналістів, погрози, тиск з боку чиновників.

12. Які проблеми (з вини журналістів) перешкоджають ефективній взаємодії влади та журналістів?

Щодо мас-медійних проблем, то респонденти визначають як основні перешкоди у взаємодії з владою: некомпетентність журналістів, звідси – підготовка «прісних» нецікавих матеріалів, а також упередженість у підготовці та подачі інформації.

Але так само, як у відповідях на попереднє питання практично виключають такі перешкоди, як негативні або корупційні стосунки (купівля інформації, замовні статті).

13. Які найбільш закриті та непрозорі владні структури для отримання інформації?

Першість серед «закритих» для отримання інформації владних структур утримують Служба безпеки України та суди. Можна допустити, що даний результат зумовлений специфікою діяльності та відповідним законодавчим регулюванням цих владних структур. Досить несподівано на третій позиції опинилась ДПА, що може вказувати на недостатній рівень комунікації податківців із ЗМІ з огляду на значні зміни у податковому законодавстві, що відбулись цього року та значну увагу громади до цих питань, які безпосередньо стосуються значної части мешканців області, які пов’язані із підприємницькою діяльністю.

Серед лідерів «відкритості» відзначено Чернівецьку облдержадміністрацію, яка значно випередила по цьому показнику райдержадміністрації, які певною мірою «випадають» із інформаційного поля.

14. Які найбільш закриті та непрозорі теми у діяльності влади?

Переважна більшість тих, хто взяв участь в опитуванні переконані, що найбільш закритими та непрозорими темами у діяльності влади є питання корупції, механізму прийняття кадрових рішень, а також щодо власників підприємств, елітної нерухомості, тощо.

На думку респондентів залишаються закритими теми, що стосуються особистого життя посадовців, механізмів прийняття управлінських рішень (впливів груп інтересів), а також бюджетна політика та відомості про комунальну власність.

Для порівняння – у 2005-2006 рр. журналісти Буковині вважали найбільш закритими теми - корупції,  бюджетної політики та особистого життя посадовців.

15. Чи існують нині заборонені для журналістів теми?

16. Якщо ви вважаєте, що заборонені для журналістів теми нині існують, то які причини такого стану речей?

17. Чи незалежні ви від стороннього впливу на вашу професійну діяльність?

Аналіз відповідей на блок питань №№ 15-17 вказує на те, що як і у 2005-2006 рр. журналісти відносять до «заборонених» тем критику місцевих керівників, вищих посадових осіб держави, а також власників ЗМІ, де працює журналіст.

Серед причин цих явищ:  диктат власників ЗМІ, редакційна політика, внутрішня само цензура журналістів. Різні форми тиску влади на журналістів зайняли останню позицію, однак частина опитаних вважає, що влада використовує тиск на журналістів через власників і керівників мас-медіа.

Ця ситуація, певною мірою, підтверджується відповідями на питання № 17, згідно з якими незалежними від стороннього впливу на професійну діяльність себе вважають 40 % журналістів, 37 %  вагались щодо відповіді, а 23 % визнали себе залежними від стороннього впливу щодо підготовки та подання інформації.

Відповіді на питання 18-22 дані за п’ятибальною шкалою, де 1 – найнижча оцінка, 5 - найвища

18. Оцініть рівень корисності сайтів місцевих органів влади для Вашої професійної діяльності (наповнення, наявність необхідної інформації, оперативне розміщення інформації, поновлення даних):

4,00

Опитування не передбачало оцінки конкретних Інтернет-сайтів органів влади та місцевого самоврядування, тому показник є узагальненим. Оцінка у 4,0 є найвищою серед питань, що визначались опитуванням. Практично всі респонденти відзначали що постійно користуються сайтами ОДА, облради, міста Чернівці для того, аби орієнтуватись у подіях, що відбуваються у краї.  Але при цьому вказували що розміщені там матеріали переважно мають  сухий, офіційній характер.

19. Оцініть рівень професійності служб по зв’язках із ЗМІ місцевих органів влади:

2,80

Опитування не передбачало оцінки якихось конкретних служб по зв’язках із громадськістю, тому показник є узагальненим. Переважна більшість опитаних вказували на нормальні, ділові стосунки із працівниками цих служб, їхню доступність. У той же час вбачають в них скоріше не колег, а перш за все чиновників, які надають тільки «потрібну» владі інформацію.

20. Оцініть рівень взаємодії журналістів та чиновників у контексті повного та неупередженого інформування громадян:

2,82

21. Оцініть рівень отримання громадянами повної та неупередженої інформації про діяльність влади у своїй місцевій громаді:

2,70

Нижче подається порівняльна таблиця за результатами аналогічних  досліджень “Взаємовідносини влади, засобів масової інформації та громадськості у Чернівецькій проведеними у минулих роках:

Таблиця № 1

 22. Оцініть стан «свободи слова» у Чернівецькій області:

3,08

 Відповіді на Питання №№ 20-22 певним чином можна вважати узагальнюючими щодо визначення  рівня стосунків між владою та ЗМІ, а також розуміння представниками регіональних мас-медіа стану «свободи слова» та доступу громадян до інформації.

Таблиця № 1 дає порівняльні значення рівня отримання громадянами повної та неупередженої інформації про діяльність влади у своїй місцевій громаді. На думку респондентів, рівень інформованості громадян про діяльність влади через ЗМІ знизився з показників 3,0 у 2005 р., до 2,95 у 2006 р. до 2,7 на листопад 2011 року. Зменшення рівня є несуттєвим і, скоріше, вказує на незадовільне ний рівень очікувань з боку представників мас-медіа щодо «відкритості» влади.

Таку саму тенденцію демонструє порівняльний аналіз показників рівня взаємодії влади і ЗМІ: 2005 р. – 3,08, 2006 р. – 3,15, 2011 р. – 2,82.

 Показник стану «свободи слова» - 3,08 за п’ятибальною системою оцінки відображає у цілому задовільний рівень відносин у системі влада – ЗМІ. Він безпосередньо пов'язаний із відповідями на Питання №№  16, 17, які визначили факторами що впливають на рівень «свободи слова» скоріше внутрішні чинники (диктат власників ЗМІ, редакційна політика, само цензура журналістів), ніж зовнішній вплив.

 23. Опишіть ваші прогнози щодо можливих змін та/або тенденцій у взаємовідносинах влади та ЗМІ на період від нинішнього часу до парламентських виборів (жовтень 2012 року)

 Питання 23 було відкритим, тому надаються варіанти  типових відповідей респондентів. 

Як і у попередні періоди, виборча кампанія – 2012 розглядається представниками мас-медіа перш за все як період «підвищеного попиту» на ЗМІ. Респонденти передбачають зростання замовлень на   іміджеві матеріалів політичних партій та кандидатів до ВР, активізацію співпраці ЗМІ відкрито, чи приховано із владою, партіями, кандидатами до ВР. Як журналісти, так і власники/керівники ЗМІ будуть прагнути якомога більше «заробити» на політичній рекламі, замовних матеріалах.

Також висловлювалась думка, що можливе посилення тиску на журналістів та ЗМІ, які пишуть «не те що треба».   Владні прес-служби будуть прагнути надавати «позитив» та замовчувати «негатив».

 Можна загалом зробити висновок, що представники ЗМІ у Чернівецькій області станом на листопад 2011 року у цілому сприймають стан взаємовідносин між ними та владою як задовільний, перешкодами на шляху забезпечення «свободи слова» вбачають скоріше «внутрішні», ніж «зовнішні» чинники. При цьому журналісти, керівники та власники мас-медіа  добре відчувають, як редакційну так і поточну політичну кон’юнктуру,  вбачають у виборчій кампанії-2012 можливість «поправити» власний фінансовий стан.

 * * * * * *

Інформацію та дозвіл на публікацію "BukNews" надала ГО Буковинська партнерська агенція.