"Что нам стоит дом построить? Нарисуем - будем жить", або коли у Чернівцях не буде Архітектурних скандалів

Черговий архітектурний скандал, або коли Чернівці забудовуватимуть за європейськими стандартами?

Коробки похмурих дев’ятиповерхівок, які зовні більше нагадують велетенські шпаківні і курники, аніж людське житло; джунглі бетонних кварталів, без жодного живого дерева, клумби чи квітки, розташування яких часто не відповідає Генеральному плану розвитку міста;  моторошні двори-колодязі, неправильно зорієнтовані за сторонами світу, внаслідок чого у їхню глибінь  ніколи не зазирає сонячний промінь; хаотичне скупчення величезної кількості людей на малій площі; перевантажені інженерні комунікації; небезпечні транспортні магістралі перед порогом; врешті просто сусідські вікна, до яких, здається, можна дотягнутися рукою… Достатньо ввечері прогулятися деякими новозбудованими кварталами у Чернівцях аби пересвідчитися: усе це не апокаліптична картина майбутнього, а наша сумна реальність...

Житлова забудова, характерна для посттоталітарних Росії, Білорусі і України - наслідок не тільки непрофесійності проектантів. Часто це свідоме нехтування будівельними нормами, зловживання посадовців різних рівнів і рангів, покликаних стежити за їх неухильним дотриманням. Жадоба легкої наживи, корумпована влада, невибагливість споживачів теж не сприяють швидкому вирішенню проблеми, яка спотворює обличчя українських міст, позбавляє громадян комфортного житла. Це вже не просто естетична проблема, тут йдеться про злісне порушення базових прав людини.

Бо одна справа декларувати європейські стандарти життя, в тому числі в багатоквартирному житловому будівництві, і зовсім інша втілювати їх на практиці. Це в розвинутих європейських країнах домінує малоповерхова житлова забудова, бажано не вище шести-семи поверхів, повага до індивідуального простору, максимальна комфортність житла тощо.  Натомість навіть у сейсмонебезпечних Чернівцях збираються будувати 24-поверхівки. Агов! Є бажаючі жити на такій висоті? Без достатньої кількості паркінгів, нової соціальної інфраструктури – усього того, без чого комфортне життя людей годі уявити.   

Усе підпорядковане отриманню максимальної вигоди, бажано максимально швидкої і з мінімумом витрат. Застерігати чернівчан від купівлі омріяних житлових метрів не тільки у незбудованих, а ще навіть у не спроектованих будинках і кварталах доводиться вже навіть міській владі, під носом у якої, а часто і за її мовчазної згоди, коїться це неподобство. Бо чим іще, окрім злочинного потурання шахраям, здоровий глузд може пояснити усі ці закриті, замовні конкурси під потрібного інвестора, зі своїми учасниками і наперед визначеними переможцями?  Де конкуренцію вдають про людське око, а насправді усе полюбовно вирішують між собою.   

З-поміж останніх таких випробувань системи на чесність -  архітектурно-будівельний бліц-конкурс на кращу проектну пропозицію детального плану території багатоквартирної житлової і громадської забудови, обмеженої вулицями Руською, Олени Пчілки, Комунальників та Авангардною.  Замовник: Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.  Перший конкурс влада скасували за надуманими причинами. Формально нібито через брошуровану на папері, а не подану на планшеті пояснювальну записку.  Хоча вимоги до оформлення робіт конкурсантів у цьому конкретному випадку можна тлумачити по різному.

Повторний конкурс восени 2018 року, нібито зі зміненим складом журі, краще би взагалі не проводила. Половина території, облаштування якої виставлено на конкурс, це - мотоспортклуб, вхід до якого з вулиці Комунальників. Проте його керівника Михайла Ротаря зі складу журі взагалі виключили. Натомість місце в журі зберегла секретар виконкому Антоніна Бабюк, яка була в попередньому складі. Хоча, згідно з логікою, якщо вже міняти, то всіх, а не шило на мило. 

- Кількість виявлених порушень у проекті, який журі вибрало з-поміж трьох, просто вражає. Одної лише підміни переможцем опорного плану, який мав бути однаковим для всіх учасників конкурсу вистачить, аби проект не те що не оцінювали, а взагалі зняли з розгляду, - переконаний архітектор В’ячеслав Обнявко. -  За умовами, усім учасникам конкурсу  видали однакові картографічні дані, однакову зйомку території з розташованими на ній спорудами… Тоді чому  на опорному плані переможця вулиця Руська раптом переходить у вулицю Макаренка, розташовану зовсім в іншому місці? Звісно, якщо це не підміна вихідних даних.  Там, де вулиця Пчілки, на опорному плані переможця теж казна що. З таким самим успіхом до конкурсної ділянки можна було долучити частину Жмеринки. 

Грубим порушенням, стверджують фахівці, є нехтування схемою функціонального планування і зонування території міста. Зокрема, схема забудови комплексу об’єктів спортивного парку по вулиці Комунальників затверджена рішенням Чернівецької міської ради ще 27.12.2007 р.  І жодних сторонніх об’єктів, окрім чітко визначених, у зоні Р-2 (спортпарк) бути не може. Спортивний парк успішно функціонує,  розвивається, проводить всеукраїнські і міжнародні змагання… Усе облаштовано згідно зі схемою 2007 року: старт, фініш, стадіон…  Приїжджають великовантажні трейлери, привозять мотоцикли, встановлюють падоки…  Однак на новій схемі на території спортивного парку раптом вигулькує дитячий рекреаційний центр з критим басейном, збудований загальноосвітньою школою. Якщо вимоги містобудівного зонування можна так легко порушувати, тоді для чого їх взагалі запроваджували? Будували би що, де і кому заманеться, та й по всьому!

До дитячого садка на 200 місць, спорудження якого передбачає план-переможець,  теж чимало питань. Мінімальну площу території, яка має прилягати до такого садка, розрахувати зовсім нескладно. Згідно з чинними нормативами, на кожну дитину має припадати 40 метрів квадратних території. У даному конкретному випадку, нехай навіть зменшений на допустимих 10 відсотків показник, повинен становити від 0,8 до 0,72 га. А що пропонують натомість? Максимум, який для цього відведено на плані розвитку території, який переміг -  0,134 га. Виконати державний норматив у даному місці просто неможливо, інакше доведеться накинути ще частину землі з протилежної боку Руської. То для чого, питається, тин городити? Чи знову повертаємося до того, про що йшлося на початку?  

Чи, можливо, вся справа у дванадцятиповерхових будинках, які, згідно з планом,  мають постати  на частині території?  У місці, де розташовані приватна і орендована у міської ради земельні ділянки (розташоване тут приміщення заплановано знести). То дурниця, що прогнозна відстань між майбутніми багатоповерхівками лише 20 метрів, а орієнтація двору на північ взагалі позбавляє їхніх майбутніх мешканців можливості бодай колись побачити в своїх оселях сонце.  На опорах-колонах висотою 3-4 метри  через житлову зону прокладуть місток, такий собі портал в нікуди, який план виводить на кут Пчілки і Авангардної. Та про все це потенційні покупці довідаються вже згодом, коли нечесні на руку безвідповідальні ділки розділять виручку з оборудки. 

Наразі два творчих колективи архітекторів підписали лист-протест, яким вимагають скасувати результати горе-конкурсу. Підстав для відхилення проекту, який переміг, у журі більш ніж достатньо, - переконані заявники. Новий конкурс, який пропонують провести натомість, справді має бути відкритим. До того ж орієнтуватися не тільки на заробітки, але й враховувати сучасні світові тенденції проектування територій і житла.

У правильно спроектованих шести- і навіть чотириповерхівках, можна отримати таку саму нормативну щільність населення на гектар, як у нинішніх дев’ятиповерхівках, запевняють фахівці. І практично усі люди житимуть не у «курниках», а з виходом на свої земельні ділянки перед будинками. Галерейні входи у Чернівцях будували ще за часів Австрії і Румунії. Для чого нехтувати вже добре відомим? Тільки тоді у чернівчан нарешті з’явиться шанс жити у справді сучасному гарному місті, у комфортних квартирах, які люди споруджуватимуть для людей, а не тільки в гонитві за наживою. 

Іван ДАНИЛЮК