Чому Буковина не змогла освоїти гроші на Нову українську школу

Марія – місцева громадська активістка та мати першокласника. Цього року її син перший раз пішов до школи. Обіцяної нової школи не побачили. Як пояснили у школі – затримка з меблями. Зробили все можливе, але…

Винити місцеву владу Марія не збирається. Каже, що і немає змісту, і взагалі, все вирішується "на верхах". Від себе обіцяє – буде прискіпливою до реформи та не дасть порушувати тут, у школі.

Першокласник Дмитро хвалиться новеньким класом. Новенький клас, новеньке обладнання – бери та користуйся! Батьки Дмитра задоволені – кажуть, скепсис є, але ж от! Реформи ідуть.

Чому виникли такі дві різні ситуації?

Лише 34% субвенції на Нову українську школу було використано за 4 дні до початку нового навчального року. З одного боку – уряд, який виділив кошти та проводить реформу. З іншої – ситуація на місцях, коли не все йде так гладко.

Держбюджет-2018 на Нову українську школу передбачає аж 1,3 млрд грн. Але отримати кошти так просто не вийде.

По-перше, субвенція розділена на дві частини – більша, близько 1 млрд грн, повинна піти на забезпечення початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями, інші 386 млн – на підготовку вчителів.

По-друге, постановою Кабміну прописано, куди, в яких пропорціях та яким чином можна спрямовувати субвенцію.

Увага прикута саме до питання забезпечення класів. В яких умовах навчатимуться діти – ось що цікавить батьків. Постанова чітко вказує, в яких пропорціях і куди мають піти витрати на класи.

Друга частина субвенції не менш цікава, з точки зору її використання. Особливо, якщо перерахувати можливі витрати.

Кошти мають отримати установи, що займаються перепідготовкою вчителів. Наприклад, урядом до цієї частини субвенції віднесено, окрім витрат на тренерів та "студентів"-вчителів, придбання закладами післядипломної освіти матеріалів для навчання, видання та апробація навчальних матеріалів тощо.

Субвенцією на рівні регіонів розпоряджаються обласні адміністрації. Саме вони здійснюють розподіл коштів між обласним бюджетом, бюджетами районів, міст обласного значення та ОТГ.

На 27 серпня з 998 млн грн на дидактичні матеріали використано 429 млн грн – менше половини. І це за 4 дні до нового навчального року.

З перепідготовкою вчителів ситуація ще гірша – з 370 млн грн (згідно даних Міносвіти) використано лише 38,8 млн грн. Виникає питання про те, коли ж будуть підготовлені класи та вчителі.

На основі відповіді міністерства освіти та науки (МОН) від 6 вересня на запит щодо використання коштів субвенції на 27.08.2018 створено узагальнену таблицю щодо використання коштів у областях України:

Джерело: відповідь МОН від 6.09.2018 №1\11-9543 на запит про публічну інформацію

Дані МОН показують, що на кінець серпня використано лише 34% загального обсягу субвенції на Нову українську школу.

Жодна область не використала повністю субвенцію чи виділені кошти. Лідерами за використанням стали місто Київ, Вінницька, Чернігівська, Сумська, Київська області, які використали половину або більше субвенції.

Про цю ситуацію у середині серпня повідомила і сама Міністр освіти та науки Лілія Гриневич. Пані міністр говорила про використання 44,1% субвенції на забезпечення класів на 15 серпня, інформація самого МОН на 27 серпня показує використання 42,9% цієї частини коштів.

На обладнання класів з передбачених 998 млн профінансовано 749 млн грн, а використано 429 млн грн. Зовсім інша ситуація з коштами на перепідготовку вчителів. 370 млн грн передбачено і виділено, але використано лише 38,8 млн грн. Тобто, трохи більше 10%.

Постанова Кабміну прийнята 4 квітня 2018 року, тобто передбачено 5 місяців на використання до часу Х – 1 вересня. Вірніше, значно менше. Оскільки не враховується фактор подальшого розподілу субвенції облдержадміністраціями (ОДА) та самими радами. Також потрібен час на проведення відкритих тендерів.

Підтвердженням того, що відбулося "недопланування" наслідків стало те, що, за словами міністра освіти, виробники не встигають виготовляти меблі для Нової української школи. Нагадаю, що МОН має вимоги до нових меблів, наприклад, їх мобільності, щоб учні могли легко пересувати парти під час уроку.

Постачальники меблів для початкових класів підтверджують перевантаженість виробничих потужностей. Наплив замовлень почався з липня-серпня і чекати тим, хто замовляє у вересні, доведеться довго.

Прозвучала дата поставки навіть після нового року для великих партій більше 50 парт. Українські виробники просто виявилися не готовими до такого напливу клієнтів.

На порталі Prozorro можна спостерігати укладення додаткових угод з продовженням терміну поставки до 31 грудня 2018 року. Таким чином постачальники страхуються, подовжуючи строки.

Ситуація по використанню субвенції на забезпечення класів різниться по областям. Наприклад, Сумська область використала майже всі виділені 18 млн гривень і чекає ще на 6 млн. А от Луганська з профінансованих 11 млн, використала лише 538 тисяч.

Сайт Нова українська школа (НУШ) спробував систематизувати інформацію про використання субвенції на класи. Чотири області – Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Тернопільська – не повідомили даних на запити про доступ до публічної інформації.

Саме на липень-серпень припав період зростання видатків за субвенцією, коли почали активно готуватися до нового навчального року.

А от Миколаївська область, де з 15 липня по 15 серпня сума використаних коштів не змінилася, викликає запитання до самої місцевої влади. Або приклад Тернопільської області, коли за місяць у 300 разів збільшилося використаних коштів.

Приклади використання коштів субвенції (на класи) з 15 липня по 15 серпня 2018 року

Джерело: сайт Нова українська школа http://nus.org.ua

Інше питання – співфінансування. Воно різниться в залежності від населеного пункту та може становити від 5 до 30 відсотків суми.

За даними сайту НУШ, Дніпропетровська область при субвенції в 96,6 млн передбачила співфінансування на 2 серпня у 26 млн. Луганська область на 20 млн субвенції виділила 5 млн власних коштів. А от Сумська на 34,8 млн субвенції – задекларувала 26 млн місцевих грошей.

Доцільно подивитися на порталі Prozorro, де оприлюднюються відомості про закупівлі. Пошук здійснимо за ключовим словом "Нова українська школа".

На 9 вересня нараховується 2 383 повідомлення про наявні у системі співпадіння. Не всі безпосередньо відносяться до субвенції. Наприклад, знайдено тендери на ремонт школи у рамках реалізації концепції "Нова українська школа".

Перше, що необхідно зрозуміти – скільки тендерів наразі відкрито, тобто тільки оголошено. Таких, з терміном подачі пропозицій з 1 вересня до 31 грудня 2018 року – 161. З початку вересня по 9 вересня було проведено 19 допорогових процедур закупівель. Тобто, просто викладено укладені договори вартістю до 199 999 грн.

За серпень закупівель для Нової української школи нараховується вже 637, допорогових закупівель - 135. До серпня відбулося 1081 закупівля для НУШ.

Моніторингова система Антикорупційний монітор за пошуком по предмету закупівлі (меблі, комп’ютерне обладнання, дидактичні матеріали тощо) показує наступну картину. 

Джерело: acm-ua.org

Нагадаємо, що згідно відповіді МОН на кінець серпня повинно бути витрачено 429 млн грн.

Тобто, визначити кількість закупівель щодо Нової української школи через електронні системи важко. Спробуємо подивитися на регіональний розріз через офіційний портал Prozorro.

Порівняємо ситуацію з серпневою. У Вінницькій області на 6 серпня проведено 92 тендери для закупівлі обладнання та матеріалів (за даними сайту Нова українська школа).

В той же час, на 12 вересня система нарахувала загалом 102 тендери. Область використала майже всі виділені кошти та чекала на наступні надходження. Але цікавий момент – з цих закупівель 59 відмінені, не відбулися або не мають відношення до Нової української школи.

У Полтавській області, за пошуком Prozorro, проведено лише 26 закупівель. З них 7 закупівель не відбулося, 2 – не мають відношення до НУШ.

Чернівецька область теж має 26 закупівель, 13 з яких не відбулися. А от Рівненська область провела 89 закупівель, з яких 25 не відбулися або ж не мають відношення.

Маємо наступну статистику за пошуком системи Prozorro – закупівель фактично не знайдено. В чому причина? Можливим є позиціонування за іншими критеріями, без згадок Нової української школи.

В такому разі відслідковувати необхідно в ручному режимі відносно кожної області. Масово процес закупівель починається з літа 2018 року.

Дмитро Остапчук, координатор ГО ГІ "Антикорупційний монітор", розповідає, що по-перше, закупівлі могли відбуватися без позначки "Нова українська школа", по-друге, левова частина закупівель могла бути скасована.

Відповідно, системи моніторингу показують все те, де заявлена назва. Інше необхідно дивитися "вручну" або ж звертати увагу на збільшення закупівель певних найменувань.

Іншим цікавим фактором є закупівлі меблів. Саме тендери з цього предмету найчастіше потрапляють до категорії "не відбулися".

Яка причина? Подаються менше двох пропозицій. В результаті закупівля проводиться за переговорною процедурою – закупається у одного виробника. До закупівель підписуються і додаткові угоди з продовженням термінів поставки, про що йшлося вище.

Замовникам, в свою чергу, не залишається великого вибору. Простіше процедурно зачекати або ж не скаржитися на невеликі недоліки продукції, які можуть виникнути.

Що завадило процесу ефективного використання коштів субвенції? Саме про ефективність можна говорити, зважаючи, що на 1 вересня 2018 року частина учнів не отримали той рівень послуг, який мали б.

Це планування. Постанова уряду датується лише 4 квітням 2018 року. Можливо, комусь це і видається оперативною роботою, але залишалося лише 5 місяців на використання коштів.

І, як показав час, цього було недостатньо. Інше – це робота місцевих розпорядників, активний період закупівель яких припав саме на "відпустки". І ринок, який, судячи з Prozorro, не зміг задовольнити неочікуваного попиту.

Бизнес цензор

Автор: Константин ДОНЧЕНКО