Чернівціводоканал повинен максимально підлаштуватися до нашого споживача, але маємо залишати йому вибір

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ від 23 квітня 2015 року.

 Тема: проблеми та перспекетиви МКП «Чернівціводоканал»

 Ведуча: Людмила Григорчук

 Гість: директор МКП «Чернівціводоканал» Сергій Дзезик.

 Ведуча: Пане Сергію, ви працюєте директором чернівецького підприємства всього лише 20 днів. Народилися ви в Одеській області, працювали і в Одеському водоканалі, і в Мукачівському, і в Рівненському, чим привабили вас Чернівці?

 Сергій Дзезик: Просто запропонували працювати. Поступила така пропозиція. Я подумав, і я погодився. Найголовніше, я хотів реалізувати свої напрацювання, використати свій досвід, який у мене є, це для мене цікаво і я хотів би тут реалізуватися.

 Ведуча: В якому стані ви отримали підприємство?

 Сергій Дзезик: Проблеми дійсно на підприємстві є. Самі найбільші проблеми – це економічні. Якщо говорити по показниках, то ми маємо заборгованість по електроенергії 60 мільйонів гривень. Це при тому, що річні нарахування складають трохи більше 100 мільйонів за водопостачання і водовідведення. І зрозуміло, що всі ці економічні проблеми і при тому, що в нас не окуповуються витрати навіть при цих тарифах, то в цій ситуаціє дуже великі проблеми з забезпеченням. І з закупівлею труб і з постачання палива, всього, що необхідно з проведенням ремонтів. Але всі ці проблеми можна вирішити, якщо реалізувати всі проекти, які намічаються.

 Ведуча: На водоканалі змінювалося багато керівників і всі в один голос говорили про те, що найбільша проблема – це довгий водогін, ви також вважаєте це найбільшою проблемою?

 Сергій Дзезик: Коли я приймав рішення і пропозицію, то я над цим думав, як з цим впоратися, але те, що ми вже просунулися щодо кредиту КФВ, то це і дає можливість здійснити ті необхідні капітальні вкладення, виконати ті заходи, які дозволять впорядкувати виробничу діяльність, оптимізувати схему водопостачання і вирівняти економічний стан, бо результатом цього проекту має стати і економія електроенергії порядка на 35%, хоча можливо получиться ще більше і проблема понаднормових втрат і технічних витрат води.

 Слухач: на вулиці Небесної сотні, 28. У нас в будинку дуже поганий тиск води щовечора. І на 7, 8 і 9 поверхи вода не доходить. Чи передбачають кошти грантові чи кредитні вирішити і цю проблему?

 Сергій Дзезик: Ця проблема дійсно є, і не не лише в будинку на Стасюка, але й на вулиці Південно-Кільцевій, 3А і на Комарова, 39. По цих адресах зараз ведуться роботи. Ми маємо в червні, ми маємо поставити там підкачки, ще місяць-півтора треба потерпіти, і ця проблема буде закрита. Але я хочу сказати, що не лише тут є такі проблеми, наприклад вулиця Хотинська, 4 А і Козятинська, де також необхідно робити підкачку. Ми на нараді вже обговорили це. Працівники отримали завдання вже систематизувати всі проблемні будинки, особливо ті, які знаходяться на високих точках. Про що йде мова. Ми хочемо системно до цього підійти, покласти підкачки у багатоповерхових будинках. І знизити тиск загалом у системі, це з одного боку дасть стабільне водопостачання по всіх адресах, де зараз є проблема, а з іншого  боку за рахунок зниження тиску, ми зекономимо електроенергію.

 Ведуча: Скільки коштують ці підкачки і чому раніше цього не робили?

 Сергій Дзезик: Ну, я ж кажу, ми зараз вивчаємо це питання. Будемо визначатися , де треба класти і будемо знати, скільки їх треба загалом.

 Ведуча: Робите за свої кошти?

 Сергій Дзезик: Ми маємо кошти, які передбачаються в міському бюджеті

 Ведуча: Часто звертається люди з такими буденними проблемами?

 Сергій Дзезик: Я за останній тиждень стикнувся з дуже великою кількістю звернень, і більшість з них приходили до мене. І я зрозумів, що у колективі ж така проблема в плані взаємодії з нашими споживачами. Наприклад, сьогодні приходила людина погодити проект, а ця функція суто головного інженера, а якщо люди проходять з такими питаннями до директора, то є значить проблема на низовому рівні. Одне з моїх питань, налагодити роботу таким чином, щоб людина знала куди, до кого і з яких питань звертатися, які потрібні документи і щоб на низовому рівні виконувалися автоматично. Ми так працювали в Рівному і так я зроблю тут. Якщо це цікаво, то я можу прокоментувати. По-перше, прийомний день мій він буде не на Комунальників, 5, а в абонентській службі.  Не розумію, чому людина має їхати на Комунальників, а я скажу, що мені бракує якихось документів, які може надати абонентська служба і людина знову змушена буде вертатися. Це питання вже вирішене і мені тільки залишиться повідомити, який це буде день прийому безпосередньо в абонентській службі. Це буде півдня. Щодо того, що роботу мають виконувати різні спеціалісти, то я також дав уже завдання, щоби мені кожну процедуру, по кожному питанню, мені розписали, як вона відбувається фактично на підприємстві. I ми вивчимо цей матеріал і змінимо все, що є незручним для чернівчан. Я думаю, що найближчим часом чернівчани це відчують, стане набагато простіше.

 Ведуча: Ви задоволені командою, яка зараз є на підприємстві, я будете підшуковувати спеціалістів на стороні?

 Сергій Дзезик: Я буду відштовхуватися від того колективу, який є. Є багато людей, які багато років пропрацювали, вони знають систему, як працювати, але наголошую, що має бути дисципліна і має бути співпраця з споживачем.

 Ведуча: Співпраця з Німецьким банком. В чому вона заключається?

 Сергій Дзезик: Для того, щоб 17 мільйонів євро отримати, нам ще треба пройти процедурні питання. Друге, для того, щоб ефективно реалізувати проект, нам треба підготуватися і в організаційному плані, і в технічному плані. В технічному – нам треба провести паспортизацію мереж. Її в нас ще повної немає. Є лише підоснова, необхідно зробити натурні обходи по всіх мережах, по всіх люках, зафіксувати всю арматуру, яка є, зробити фото фіксацію, внести в електронну карту і тоді ми будемо мати всю картину системи. Зробимо гідравлічні розрахунки і робимо зонування. Ми маємо 4 зони водопостачання. Якщо подивитися на рельєф Чернівці, до речі, коли гості вчорашні побачили рельєф Чернівців, то вони схопилися за голову. В нас дуже складний рельєф для водопостачання, який вимагає нестандартних рішень. В нас вимальовується 14 зон. Без цього підготовчого етапу, ми не зможемо підгодовуватися до проекту. Зараз відновлена робота по Садгорі, це той участок, в якій можна відокремити зону водопостачання. Тим більше робота вже тривала, просто не була зроблена, ми домовилися з виконавцями, що ми їм будемо виплачувати за роботу протягом 10 місяців.

 Ведуча: Скільки відсотків цієї підготовчої роботи вже виконано? 90% вже виконано, чи ні?

 Сергій Дзезик: Я от говорив про паспортизацію, то щоб завершити паспортизацію всього міста виконати, то треба півтора роки, якщо дуже швидко – то рік. От наприклад Іллічівський водоканал, вчора також був його директор у Чернівцях, вони виконували цю роботу 2 роки, а місто там 50 тисяч населення. Вони вже досягли того етапу, коли на цю паспортизацію накладають датчики і бачать реальну картину. І в нас так буде. Просто є такі заходи, як можна зробити швидко. От через місяць ми завершимо Садгору, але є заходи, які вимагають набагато більше часу. От основні етапи, які ми маємо ще реалізувати. Ми для себе визначитися, щоб на початку 2016 року вже відкрилося фінансування, січень-лютий місяць. Ми маємо все пройти і отримати гроші. Якщо казати про самий проект, в чому його відмінність від інших проектів, які вже реалізовуватися. Це те, що цей проект комплексний, системний, ми оптимізуємо всю систему загалом. В нас передбачені заходи заміни мереж і по магістральному водогону від Шубринця, в нас передбачені заходи і по заміні насосного обладнання на насосних станціях, в нас є так звана скада. Це датчики, які накладаються на систему і ми бачимо в диспетчерському пункті все, що твориться і ми можемо управляти з диспетчерського місця. До того, ми говорили, що ми тягнемо воду з Дністра. То проектом передбачено розробка родовищ води з підземних джерел, які в нас зараз є, а це і Магала, і Рогізна, і Біла, і Ленківці. А також проект по Кварцу. Там де ми повинні забезпечити очищення води з Річки Прут. Ми нарощуємо потужності у місті, або в безпосередній близькості від міста. Це буде на 17-20 тисяч більше потужності на добу і ми маємо можливість знизувати обсяги подачі з Дністра. Це проект дозволяє і в кінцевому підсумку це дозволить підвищити енергоефективість підприємства. І безумовно – якість. По якості на станціях водоочищення Вікно передбачені заходи, які також дозволять більш стабільно працювати на водоочисних спорудах.

 Ведуча: Скільки треба коштів і часу, аби на комунальному підприємстві все налагодилося?

 Сергій Дзезик: От ті кошти, які передбачені проектом, за умови максимальної реалізації, то ми до 2019 року маємо мати збалансоване підприємство.  Тобто знизити енергоспоживання, збільшити надійність водопостачання. Це означає оперативну роботу підтягнути, вийти з тієї ситуації, яка в нас є. От ми маємо 7-10 поривів на добу. В Рівному в мене було півтори прориви, а було таке, що 5-7 днів взагалі не було проривів і ми працювали в режимі планово-ремонтних робіт. Ми маємо вийти на той рівень, щоб не в аваріях копалися, а працювали в планових режимах. В мене є бригади, які по 12 годин працюють і в нічний час, а там, де збалансований принцип роботи про який я кажу, то там немає потреби працювати вночі, вони по 8 годин працюють. Просто є окремі бригади, які готові в будь-який момент виїхати, але вони на підприємстві не знаходяться в нічний час. Люди відпочивають і немає такої аварійності.

 Ведуча: Тоді єдине спасіння – це Німецький банк? Чому досі нічого не міняли, а чекали на ці кошти?

 Сергій Дзезик: Однозначно можу сказати, що всі підприємства, які хочуть реалізовувати проекти, вони йдуть довгим шляхом, просто на даний час вже воно підходить до логічної стадії і ми маємо реалізувати цей проект. Всі підприємства проходять такий довгий шлях

 Ведуча: Є в нас проблема і з мережами. Вони у нас старі, скільки є таким мереж проблемних?

 Сергій Дзезик: 30% є в нас таких мереж, які вже застарілі. Їх треба міняти, є цементаж, є різні методи роботи. Проектом передбачено заміна мереж. Передбачено найбільш зношених 37 кілометрів мереж, це крім водогону.

 Ведуча: Цього тижня мали велику зустріч з керівниками водоканалів інших областей. Що вони порадили? Чим вони можуть допомогти?

 Сергій Дзезик: Вчорашня зустріч і сам формат побудований таким чином, щоб не просто розповісти по той проект, а щоб ті підприємства, які вже це пройшли, це Чернігів, Івано-Франківський водоканали, вони розповіли про особливості, про результати, про особливості з якими стикалися, з питаннями, з якими зараз стикаються, після закінчення робіт, але з якими стикнулися під час обслуговування кредитних ліній. Також директора Тернопільського водоканалу, який зараз проходить ту саму процедуру, лиш з банком реконструкції і розвитку. Для чого це було зроблено? Для того, щоб ми одночасно всі навчалися один в одного. Є речі, які не треба самостійно набивати шишки, а можна скористатися тим досвідом, який вже є по підприємствах в Україні. Крім того, у нас є домовленість, що ми можемо зібрати людей і можемо навчати весь колектив у різних водоканалах, там буде організовані навчання, і в Чернівцях також буде організоване навчання.

 Ведуча: Коли чернівецький водоканал нарешті буде заробляти?

 Сергій Дзезик: Про те, що я вам казав. Коли ми зробимо всю технічну складову до 2019 року, то ми витягнемо економіку на нормальний рівень. Тоді підприємство буде збалансоване не лише в технічному плані, але й в економічному. Тут треба зрозуміти, що речі ці дуже сильно між собою пов’язані.

 Ведуча: На скільки зараз чернівецький водоканал збитковий?

 Сергій Дзезик: Ми тільки по минулому році маємо 15 мільйонів збитків. В цьому році заробили вже 2 мільйонів збитків. Збиткове підприємство і, на жаль, проблеми лише поглиблюються. Особливо за рахунок того, що постійно зростають тарифи на електроенергію, які має сплачувати водоканал. Він майже кожних два місяці переглядається. При чому тарифи на водопостачання не змінюється, або змінюється з запізненням. До речі, я думаю треба нагадати нашим споживачам, що національна комісія встановили тарифи на водопостачання – 6 гривень 064 з ПДВ і на водовідведення – 3,6. Тобто сумарно ми получаємо 9 гривень 68 копійок. Це загалом вище на 7, 7 %. Це не таке велике підвищення, але воно є. Це рішення було прийнято по всіх водоканал. Різні відсотки. В нас не самі високі відсотки. Є окремі випадки, де на 100%, у два рази підвищили. У нас 7,7 відсотки.

 Ведуча: Одне з найбільших тверджень, що у Чернівцях – найдорожча вода. Це правда?

 Сергій Дзезик: Ні, це неправда. Тернопіль – 8,9 гривні, Рівне уже 12 гривень тариф. Зараз на даний час – середній рівень по Україні в Чернівцях.

 Ведуча: Поговоримо ще про якість води. Чернівчани не п’ють і не готують їжу на воді з-під крану. Коли якість нашої води буде дозволяти її пити?

 Сергій Дзезик: Особисто я не боюся пити воду з-під крану. По якості води можу зазначити, що вона відповідає нормам санітарним і правилам. Але через те, що не проводилося реконструкції, то треба ретельно за всім слідкувати, тому проектом передбачено реконструкція очисних споруд, за рахунок чого можна вирішити питання по фільтрам, щоб ми вийшли на якийсь стабільний рівень роботи. Але смаки у людей різне. От у Києві мені вода не подобається, і пити не подобається і навіть якщо чай заварити, то на стінках залишаються сліди. У Чернівцях вода краща. А ще за рахунок того, що ми будемо розвивати підземні водогони, то це покращить якість води і кількість буде більша. Але чернівчанам не варто переживати за якість води. Вода постійно перевіряється, є точки проб, на самих їх стадіях технологічного процесу, і в місцях забору води, і в самих тупікових точках. Бо можуть бути проблеми і там. Якщо говорити по якості, то тут треба підняти тему незараженості. Зараз використовується хлор, але ми маємо перейти на гіпохлорид. Навіщо взагалі знезараження: очищена вода йде ще по водогону і щоб не виникло ніяких забруднень, добавляються засоби знезараження різні. Є різні методи і вони дозволяють під час транспортування не допустити вторинних забруднень води, тому до споживачів вода доходить у тій якості, за яку ми відповідаємо головою. Тому повторюю, чернівчани можуть не переживати за якість води, бо вона контрольована. Комусь може подобатися, комусь може не подобатися, але вона безпечна.  Я не боюся випити з крану води і не думаю, що зі мною щось станеться.

 Ведуча: Такий спосіб знезараження води дорожчий, ніж хлор?

 Сергій Дзезик: Ця процедура перш за все спрямована на те, щоби в плані безпеки все вирішити. Бо хлор – це ядовита сильнодіюча речовина, вона створює і для самого персоналу загрозу і для навколишнього середовища, у випадку, якщо трапляться якісь нештатні ситуації. Да, є аварійні засоби, для дегазації, але навіщо це потрібно, якщо можна перейти на іншу систему знезараження, абсолютно безпечну, гіпохлорид натрію ніякої небезпеки собою не представляє. Чому раніше цього не робили? По-перше, не було тих установок. Зараз вони з’явилися і їх можна встановлювати. Налагоджене постачання. Сервісне обслуговування вже є. Раніше ті міста, які близько до Дніпропетровська, бо у нас в Дніпродзержинську завод, який виготовляє гіпохлорид. Більше ніде не виготовляється. Ми просили, щоб в Калуші, в Рівному, в Одесі робили, коли в міністерстві працював, але їм не вигідно. Це єдиний постачальник, він далеко знаходиться, і це було єдиною проблемою, бо хлор приходить вже балонах, він зжижений. Декілька балонів треба на великі обсяги води, а гіпохлориду треба багато, і ні транспорту, ні чим не виправдано. Тому проектом передбачено встановлення установок по виготовленню гіпохлориду, фактично ми самі стаємо собі поставщиками.

 Ведуча: Хто контролюватиме кошти грантові? Уряд, міська рада чи водоканал?

 Сергій Дзезик: Уряд відповідає за те, щоб ці гроші повернути, міська рада - за засвоєння коштів. Я розчарую напевне, але водоканал за гроші не відповідатиме. Банк призначає технічного консультанта з тендерних закупівель, технічний спеціаліст буде рекомендувати обладнання і таке інше, тендерний буде також проводити тендерні процедури, потім відбувається закупівлі всі етапи будуть контролювати банком. Ці люди будуть в Чернівцях знаходитися. Фактично буде так, що цей проект буде здійснюватися за тими усіма рішеннями, а водоканал має правильно формулювати технічне завдання і контролювати все з точки зору подальшої експлуатації, адже нам потім це все треба експлуатувати. Щоб потім робота буде якісною, то ми маємо бути певними, що і роботи будуть якісними, і ми маємо право висловлювати свою думку. Ми не будемо мати грошей на руках. В банку жорсткі умови. Проектом управляє ціле управління. В команді будуть представники і від водоканалу, і від міста.

 Ведуча: А як вам наглядова рада, яка нещодавно з’явилася? Ви співпрацюєте?

 Сергій Дзезик: Ми вже два рази зустрічалися з наглядовою радою і під час першого засідання і ми були на об’єктах. Ми працюємо, я вбачаю в цьому робочий процес. Задавали нам такі самі питання, які задають нам і всі споживачі. Але нам не треба замикатися на локальних питаннях. Конкретні проблеми треба конкретним шляхом вирішувалися. І налагодити роботу так, щоб багато проблем самі собою відсіювалися. Наприклад, відносини з споживачами. Як би це мало бути? В абонентському відділі під час обідньої перерви буде вестися прийом. Це однозначно, ми тільки визначимося з часом, робимо фотографії, фіксуємо, які є напливи, тобто ще два тижні, враховуючи вихідні, ближче до третьої декади травня буде змінений графік. І ми підемо на те, що не лише обідньої перерви не буде, але й працюватимемо раніше. Бо по тій інформації, яка в мене є, я перепитував, то оператори звернули увагу, що о 8.30 вже є люди, створюються черги, яких не мало би бути. Ще проблеми, куди людині треба йти. Наприклад на днях до мене звернулася людина з листочком, на якій написано про заборгованість за воду, який видає абонвідділ. Я туди подивився, я був шокований. Там не було адреси абонслужби, куди звертатися і людина, замість того, щоб за призначенням звертатися, звернулася до мене, але так не мало би бути. Зовсім це неправильно. Ще прийом буду проводити тільки в абонслужбі. Ще будуть організовані телефонні лінії, багатоканальний зв’язок, щоб людині не треба було чекати. Бо насправді лінія ця багатоканальна і будь-який оператор можу туди зайти і подивитися потрібну інформацію. Ще сайт. Зараз той сайт, який, то можна сказати, що його немає. Вже є завдання. Кожен підрозділ зараз надає свої пропозиції щодо наповнення сайту і ми структуруємо ті типи інформації, які повинні надходити до наших споживачів, вибудовуємо систему. Він буде інформаційно наповнений. Щоб подивитися, який у нас буде результат, то можна зайти на сайт Рівненського водоканалу. Він був уже до мене, але я його вдосконалив саме по інформаційному наповненню. Подивіться, як там оновлюється інформація, як легко все шукати, от такий сайт ми будемо мати в Чернівцях. А це вже дуже велика складова, бо там буде дуже багато інформації, і, може, вже не треба буде йти до абонентського відділу. Розділ окремий буде такий, де будуть ті питання, по яких найбільше звертаються. Як тільки ми робимо сайт, ми ще на ньому передбачимо можливість, пере тим проведемо з банками переговори, щоб можна було безпосередньо проплатити за воду на сайті. І ми так само це робили і люди користувалися. І я навіть не очікував таких результатів, коли ми тільки запустили нові способи проплати, то за перший місяць лише 7 тисяч гривень прийшло, але з кожним наступним місяцем кількість збільшувалася, в два рази з попереднім місяцем. Це дуже важливо. Ми повинні максимально підлаштуватися до нашого споживача, але ми не маємо загнати його в якусь одну форму, ми маємо давати вибір. Якщо ми говоримо про форми оплати, то це не обов’язково стояти в черзі в Ощадбанку, людина має мати можливість розрахуватися і карткою і бас-термінали ми робили, і регулярний платіж. Я думаю, що це дуже зручно. Для тих, хто не хоче постійно цим питанням перейматися, можна оформити як регулярний платіж. Ми маємо йти максимально до споживача і надавати їм вибір.

 Ведуча: Для цих всіх новацій ви будете шукати нових людей? Розширюватимете штат?

 Сергій Дзезик: Іноді так буває, що достатньо двох людей переставити місцями і все гаразд. От я вражаю себе творчою людино, то я з такою бухгалтерською роботою не впораюся. От якщо творчій людині розширити коло завдань, то все буде дуже добре. Іноді буває й так. Але основна ставка робиться на те, що ми навчаємо наш персонал. Досвід є у кожному місці. Треба його використовувати. Треба просто везти наших працівників, поїхали туди на підприємство, побачили, що відбувається там, щось вони навчилися від нас. Обмінялися цим досвідом. Взяли і запровадили.

 Ведуча: Люди як реагують на те, що змушуєте вчитися?

 Сергій Дзезик: Це було озвучено, що буле проводитися таке навчання. Я не бачу в тому проблему, скільки ми не навчали, то навпаки люди із задоволенням реагували. Водоканал не та структура і не та організація, де можна працювати і порушувати дисципліну.

 Ведуча: Зарплату збільшуєте?

 Сергій Дзезик: Ні. Ми мусимо жити на ті кошти, які маємо. Це тариф. Затримки немає. Зарплата виплачується двома частинами. Аванс і основна зарплата.

 Ведуча: Ви всі завдання виконали, які перед вами ставило керівництво міської ради, коли вас брали на роботу?

 Сергій Дзезик: Ще ні, ще є багато роботи і завдань. Щось виконано, але в цілому, по-перше, з системою треба було ознайомитися, тому що в кожному місці своя специфіка. Багато часу на об’їзд іде. Дуже багато часу витрачаю на те, щоб системно проаналізувати ті чи інші питання. От накопичення аналітичної інформації ще деякий час буде тримати, а потім буде реалізовувати технічні, організаторські завдання.

 Ведуча: Як вирішується питання з проблемами сплати боргу Обленерго. Скільки сягає він зараз?

 Сергій Дзезик: Ви знаєте, такого високо рівня боргів за електроенергію я ніде не чув. Вважають, що великі суми – це 20, 24 мільйони гривень, а тут 60 мільйонів. Ця проблема тягнеться давно і пов’язана вона з великими втратами води. Зараз на даний час втрати, невраховані витрати 44% і 20% води витрачаються на технологічні потреби. Хочу зазначити,що нещодавно витратити були ще більші. Були і 70%. Це було. Вже зменшено і це вже завдяки деяким заходам, в тому числі я і в Міністерстві працював, ми про це знали і ми просили інститут профільний Міністерства, вони допомогли деякими заходами, підказали. На 10% зменшили і зараз дальше працюємо над цим. Проблема в чому. Що втрати такі води – це незаконно, тому у нас не може йти мова про відшкодування з державного бюджету. Інші міста користувалися цими грішми, ми – ні, бо ці втрати незаконні. Якщо передбачені 30% законно, то все інше не можна фіксувати законно. Ми зараз ведемо переговори з Облеренего, і водоканал. І міська рада, і облнерего, якщо треба – і на рiвнi області.

 Ведуча: Скільки зараз завинили люди водоканалу? Як проходять проплати?

 Сергій Дзезик: 8 мільйонів гривень зараз населення винне водоканалу. Це постійний борг. Зараз наша і юридична служба працює з боржниками, мають завдання, роблять розкладку по віку боргів і ми будемо приймати рішення, яким чином з ними працювати. Я хочу закликати населення, хто має борги, прийти до нас, написати заяву про реструктуризацію, поділити борги і сплачувати частинами. Я просто хотів би наголосити на тому, що відповідальність за водопостачання не лише водоканалу, але й споживачів і міської ради. Спільно можна сподіватися, що результат буде 100%.

Інформаційний партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ www.buknews.com.ua