Чернівці прославили на 645 кілометрів

Напередодні будь-якого, навіть найдрібнішого свята, керівники різних рівнів полюбляють привітати електорат. Так би мовити, ми про вас ніколи не забуваємо. Все чесно, як у лихі 90-ті. Нам – усе, все що впало з панського столу – людям. Аби пельки затулили. Не зважаючи на те, що Чернівці невдовзі рік як не мають міського голови, привітати є кому. Це із задоволенням зробив секретар міськради Віталій Михайлішин.

І крісло було нічогеньке, і задній фон підібрали непоганий (тут треба віддати належне телевізійникам, які досить вдало наклали два зображення), але, як казав Станіславський, не вірю!

З такою промовою і, відповідно, спічрайтерами такого рівня, мером йому не бути. Це вже точно.

Розповідаючи про гордість нашого міста так і не зрозумів, а в чому ж заслуга самого пана Михайлішина? Закралась підозра, що її взагалі немає. Погодьтесь, як можна серйозно сприймати слова керівника такого рівня, який розповідає про усіляки фестивалі, майдансери та іншу лабуду.

– Ми з гордістю можемо сказати: Чернівці – найкраще місто на землі! Наша резиденція – це пам’ятка світової спадщини ЮНЕСКО, наш поетичний фестиваль «Меридіан Черновіц» щороку збирає поетичну еліту Європи, наші спортсмени щомісяця привозять десятки медалей з чемпіонатів Європи та світу, наші музиканти прославляють Чернівці від Відня до Давосу, наші майдансери змусили дивитися всю Україну на запальні буковинські танці. Чернівці – це унікальне місто, яке одночасно приймає православного патріарха й відкриває нову синагогу, а новорічна ялинка на Соборній площі збирає під своїми вогниками чернівчан та гостей нашого чудового міста! – йдеться у зверненні Віталія Михайлішина.

Тепер по кожному пункту привітання детально.

Який стосунок має нинішнє керівництво міста до включення Резиденції до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО? Це цілковита заслуга самих працівників університету, плюс кількох людей з департаменту містобудування та архітектури.

Про яку поетичну еліту Європи взагалі можна говорити, якщо на цей так званий фестиваль приїжджають так звані поети навіть не третьої ліги, а заледве з чемпіонату кількох дворів.

Також дуже хочеться побачити тих спортсменів і ті медалі, які щомісяця (!?) привозять до Чернівців. Тут, як кажуть, “падсталом”. Та у світі та Європі їх навіть не відбувається така кількість, щоб звідти можна було притягнути жменю медалей. Пригадав старенький віршик про солдат та їхню службу: я танки гриз як сухарі, медалі жменями давали…

Щодо музикантів, які як у відомому фільмі, баражують просторами всесвіту, так і наші музики, виявляється, прославляють наше місто аж від Відня до Давосу. Спочатку навіть не хотілось коментувати цю маячню. Чому автор тексту обрав саме цей відрізок Європи – загадка навіть для людей з вадами розуму. Чому наші місцеві музики швендяють десь по Європі, а не починають прославляти світле керівництво Чернівців з самого міста?

Довго шукав в Інтернеті згадки про музичні фестивалі чи бодай дрібні музичні події, які б відбувались у Давосі. Перевірте, їх просто немає! Давос відомий лише своїм Всесвітнім економічним форумом. Можливо наш дует “Писанка” в перервах між обговоренням важливих світових проблем і розважає учасників самміту своїм неперевершеним співом і взагалі запаморочливими цимбалами. Уявив цю апокаліптичну картину і зрозумів, чому обговорення світовими лідерами екологічних проблем не дають жодних результатів. Після того, як побачиш такий цирк, необхідно проходити термінову психічну реабілітацію.

До речі, від Відня до Давосу лише 645 кілометрів. І це не по прямій, а автомобільними дорогами. Якось не особливо наші музиканти прославляють свою батьківщину. Очевидно гастролюють глухими альпійськими селами.

Про майдансерів, то це секретар міськради таки сильно втнув. Під оголошення чергової нісенітниці складалось враження, що він сам приймав у тому позориську участь в перших рядах. Проте виступу майдансерів не бачив ні автор тексту, ні радники, оскільки знали б напевно, що танців, як таких, на майдані не було. Це найперше хореографічна постановка з кількома нескладними рухами. Де пан Михайлішин побачив там “запальні буковинські танці”, мені, чесно кажучи, незрозуміло.

Про успіхи наших майдансерів і говорити годі. Якщо восьме місце з 14 команд це успіх, то несподівана відставка колишнього мера Федрука – це вершина його кар’єри.

Щодо синагоги і патріарха, то це, як кажуть, в точку. Шкода, що ці дві події розвели у часі, був би ще той фест.

Слова про ялинку взагалі порвали. Я “плякаль”! Ніколи навіть не міг уявити, що “новорічна ялинка на Соборній площі збирає під своїми вогниками чернівчан та гостей”. Сходіть подивіться, що насправді їх збирає там. Генделі, випивка, смердючий шашлик, дурнуваті китайські сувеніри та божевільний натовп. Скажіть, хто з відвідувачів того різдвяного містечка взагалі здогадується про ялинку, що стоїть на тому боці площі? У них інша мета, і це аж ніяк не “чарівні вогники”, а банальне питво.

А загалом перед тим, як записувати привітання, варто було б його бодай прочитати і проаналізувати. Аби не виглядати “не в темі”.

Усіх з Новим роком! І Віталія Михайлішина, і авторів тексту, і усіх чернівчан!

Лесь Акулін

Джерело: visti.cv.ua