Чернівці і війна: громадська варта в місті у часи російської окупації у 1914-1917 рр.

Чернівці і війна: громадська варта в місті у часи російської окупації у 1914-1917 рр.

21.06.2022, 10:51

Про фактично останній бастіон імперської ідентичності та лояльності до Габсбурзької монархії в коронному краї читайте докладніше у дослідженні архівістки Катерини Валявської

 Для людей, які жили в столітті, коли часто спалахували локальні війни, геополітичне напруження, що спостерігалось на Балканах у 1913 р. викликало відчуття наближення справжньої катастрофи – великої війни. У коронному краї Буковина, що входило до складу Габсбурзької імперії, були подібні настрої, проте життя продовжувало йти своїм звичним ходом. У травні 1914 р. в крайовій столиці – Чернівцях, з розмахом відбулись кінні перегони, які зібрали «ліпше товариство», після цього розпочався сезон відпочинку на «купелях», та, як і кожного року, міщани та чиновники почали заздалегідь готуватись до дня народження цісаря Франца Йозефа І (18 серпня). Проте, після несподіваної звістки про вбивство наслідника престолу ерцгерцога Франца Фердинанда 28 червня 1914 р. картина щоденного життя чернівчан змінилась, у прифронтовому місті довелось перебувати в постійній напрузі.

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сімай, Сапперлот, Саппьорт та кобила на ім’я "Без надії": Понад сто років тому в Чернівцях почали влаштовувати перегони і збудували іподром

 Громадську варту створили на засіданні в ратуші під головуванням бурґомістра в більшій чисельності, ніж передбачалося

 06 серпня 1914 р. розпочалась війна між Австро-Угорщиною та Російською імперією. У час неспокою та паніки, міста та громади Габсбурзької імперії потребували додаткової охорони, зокрема за порядком на вулицях Чернівців слідкували ландштурм – резерв збройних сил, та корпус стрільців. На додаток цьому захисту, слідуючи заклику цісаря, бурґомістр Чернівців Соломон Вайсельберґер видав розпорядження про створення громадської варти (бюрґерверу), передусім з числа осіб які залишились у місті після загальної мобілізації та вміли поводитись із рушницею. Передбачалося залучити до варти 150 осіб.

23 серпня 1914 р. російські військові були вже на підступах до Чернівців, серед містян виникла паніка та страх. За повідомленнями в газеті «Czernowitzer Tagblatt» з науково-довідкової бібліотеки архіву, дізнаємось, що 25 серпня на засіданні в ратуші під головуванням бурґомістра, під патріотичні заклики серед числа охочих було створено громадську варту в чисельності більшій, ніж передбачалося – 240 осіб, а також сформовано для захисту мешканців корпус молодих стрільців. Громадську варту поповнили здебільшого чоловіки старшого віку, які не були мобілізовані на фронт. Це були містяни та господарі з околиць Чернівців, з середмістя – 120 чоловіків, з Роші та Монастириська – 60, з Клокучки та Калічанки по 30 чоловіків. Розпізнавальною ознакою вартових була чорно-жовта пов’язка вгорі на правій руці.

На зображенні може бути: 6 людей

На фото: Громадська варта у Чернівцях, 1914 

Громадську варту та корпус молодих стрільців очолив генерал-майор Ромулус Унчовські. Депутат ради громади міста Ваґнер був призначений ад’ютантом варти, а згодом варту очолив депутат міської ради Якоб Ґотліб. Завданням вартових було патрулювання вулиць та охорона державних закладів.

Коли російські війська були вже на підступі до Чернівців містяни насолоджувались останніми мирним післяобіддям в кав’ярнях та приходили почути останні новини, наприклад, обговорювали «від’їзд» д-ра Штраухера до Сторожинця. Не оминула чернівецького гумору й громадська варта. Чернівецький автор Франц Порубськийзгодом у своїх спогадах «CzernowitzinderRussentagen» згадував тогочасний жарт - «розповідали, що деякі члени нашої громадської варти під час пожежі на млині Брунштейна були арештовані, оскільки вони там лише заважали» (CzernowitzerMorgenblatt, 1918, 1. September, S. 3., науково-довідкова бібліотека архіву).

На зображенні може бути: текст

 На фото: Франц Порубський «Czernowitz in der Russentagen». газета Czernowitzer Morgenblatt, 1918, 1. September, S. 3.

 Навіть російське консульство в Чернівцях потребувало захисту від російських мародерів

 Як відомо, місто Чернівці було взяте російськими військами без жодного пострілу, адже влада краю залишена без військового захисту змушена була капітулювати. 2 вересня 1914 р. відбулось урочисте передання міста російським військовим на площі Ринок, з умовою що бурґомістр та міська рада залишаться на своїй службі. Також продовжувала свою діяльність громадська варта. Таким чином, вже невдовзі Чернівці увійшли до складу Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

Російські офіцери, солдати та козачі частини всупереч попереднім домовленостям на зайнятій території здійснювали пограбування, чинили насильство, спалювали майно у буковинських громадах, зокрема найбільше постраждали панські маєтки, крамниці та будинки євреїв, де можна було отримати найцінніші «трофеї» та запаси алкоголю.

Як свідчать документи фонду Канцелярії Чернівецького губернатора за період російської окупації, мешканці Чернівців та передмість скаржились російському коменданту та просили захистити свою власність від розгрому російськими солдатами. Останні, за спогадами очевидців, здебільшого вдиралися в приватні будинки вночі у пошуках «денег» і «водки». Навіть російське консульство в Чернівцях потребувало захисту від російських військовиків. У листі до коменданта м. Чернівці від 20 листопада 1914 р. губернатор, правитель канцелярії просив вжити заходів щодо самовільного поселення офіцера одного із полків Чернівецького гарнізону у приміщення консульства (Ф. 283, оп.1, спр. 57, арк. 23-23зв.).

Немає опису світлини.

Немає опису світлини.

На фото: Лист до коменданта м. Чернівці від 20 листопада 1914 р. Державний архів Чернівецької області. Ф. 283, оп.1, спр. 57, арк. 23

У цих умовах наявність громадської варти з числа мешканців міста створювала певну противагу російським «військовим» мародерам, проте не значну. Разом із функціонуванням народної кухні та благочиннюстю громадська варта були ще й важливою психологічною підтримкою для населення прифронтового міста.

 Вигляд членів громадської варти знаємо завдяки рідкісним тогочасним світлинам

 Певне уявлення про склад та вигляд членів громадської варти можемо зробити завдяки рідкісним тогочасним світлинам, які публікуємо з дозволу пана Сергія Нежурбіди. Одна із світлин зроблена біля столу в приміщенні чернівецької ратуші. А на іншій світлині – керівник варти міський радник Якоб Ґотліб стоїть на сходах ратуші вірогідно із російським солдатом, як бачимо у досить миролюбному настрої.

На зображенні може бути: 2 людини та люди стоять

На фото: Депутат міської ради Якоб ГОТЛІБ, Командир Чернівецької Громадської варти1

Однак дії варти спрямовані на захист мешканців та їхньої власності не влаштовували російську владу, тому тимчасовий військовий губернатор генерал-майор Навроцький наказав закрити вартових у першій державній гімназії, з якої їх звільнив бурґомістр Вайсельберґер.

 Лазарєв з Кишинева на чолі російської поліції в Чернівцях сприяв поширенню «російської системи вимагання та підкупу» в місті

 Із встановлення цивільної адміністрації губернатор Сєрґєй Євреїнов розпустив громадську варту та встановив російську поліцію. За свідчення редактора газети «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» Юліуса Вебера, ця поліція складалась переважно із випущених із в’язниці арештантів (здебільшого москвофілів).

Проте документи канцелярії Чернівецького губернатора свідчать, що основу міської поліції в Чернівцях складали здебільшого стражники командировані із Бессарабської губернії (Кишинів, Ізмаїл, Бандери) та з деяких інших міст (Саратов, Петроград, Нижній Новгород, Харків та ін.).

На чолі поліції, як згадував Ю.Вебер, був Костянтин Лазарєв, що раніше був приставом (начальник поліцейської дільниці) в Кишиневі. У Чернівцях він займав посаду помічника начальника повіту. За словами Ю.Вебера, Лазарєв сприяв поширенню «російської системи вимагання та підкупу» в місті.

 Російський Генерал-губернатор наказав громадській варті  викреслити зі своїх рядів євреїв

  Під час російської окупації Буковина та Чернівці зазнали значних руйнувань внаслідок бомбардування та пограбувань, цінне обладнання вивозилось в Росію, чому сприяла новостворена міська поліція.

Прибулі в місто козаки та російські регулярні частини справляли дуже гнітюче враження на мешканців міста. Вже згаданий Ю.Вебер писав про них: «Але дика орда не задовольнялися лише чужою власністю, вона в багатьох випадках загрожувала особистій безпеці. Хто траплявся солдатам по дорозі – безжалісно грабувався і змушений був навіть знімати й віддавати одяг». Крім того, генерал-губернатор Сєрєй Євреїнов наказав громадській варті під керівництвом друкаря Франца Зеліґера та заступника Йозефа Мартіна викреслити зі своїх рядів євреїв. Що можна пояснити тим, що здебільшого російські чиновники та військові мали шовіністичні та антисемітські погляди.

 Вартові отримували платню за свою службу у розмірі однієї крони за годину

 З початком другої російської окупації міста,  а саме 28 листопада 1914 р. під час передачі міста на перемовинах у ратуші зокрема було знову домовлено про створення громадської варти, яка мала бути в підпорядкуванні міської поліції. Набір вартових повинні були здійснювати д-р Гординський та зубний технік Йозеф Мартін. Члени варти носили червоно-білі нарукавні пов’язки. У Державному архіві Чернівецької області у фонді Чернівецького магістрату відклалися списки грошової виплати членам громадської варти за за несення служби з 29 січня по 13 лютого 1915 року. З цих документів дізнаємося, що патрулювання варти в місті було поділено на шість районів. Вартові отримували платню за свою службу у розмірі однієї крони за годину.

Немає опису світлини.

На фото: Список районних командирів громадської варти та сумою виплат за службу з 29 січня по 13 лютого 1915 р., Чернівці. ДАЧО, ф.39, оп.2, спр.230, арк.3

 Громадських вартових, які затримали колаборанта Тоніоні з Італії, що вдерся до  магазину делікатесів Шваммен, росіяни ув’язнили

 Це період відзначався тим, що мешканців міста переслідували через так звану неблагодійну діяльність, тривали арешти та депортації людей, зокрема було депортовано бургомістра Чернівців Вайсельберґера.

У спогадах сучасників про цей час зберігся й дещо іронічний випадок пов’язаним із відомим мешканцем Чернівців, який тісно співпрацював із російською владою в місті. Йшлося про на той час пана інспектора Тоніоні, родом з Італії, що до війни надавав уроки фехтування в місті, зокрема він сходився у спортивному поєдинку із професором права Євгеном Ерліхом. Не зважаючи на роки проживання в місті, отримавши певну владу від росіян, він не соромився ганьбитись займаючись мародерством. Однієї ночі, коли він вдерся до  магазину делікатесів Шваммен, двоє членів громадської варти заарештували його. Проте за наказом російського командування пана Тоніоні довелося відпустити, натомість ув’язнили вартових.

 Під час третьої російської окупації спостерігалось збільшення кількості крадіжок

 Під час третьої російської окупації (червень 1916р. – серпень 1917 р.) 23 червня 1918 р. голова міського комітету, посаду якого нетривалий час займав православний священник церкви св.Параскеви Шандру, видав заклик про зголошення мешканців записуватись до нової громадської варти, якій повинні були допомагати міські патрулі. Потреба у діяльності варти можна пояснити наростаючою скрутою в місті, постійним потоком біженців, погіршенням санітарного стану та нестачею продовольства, що особливо було відчутно у зимовий період, на тлі цього спостерігалось збільшення кількості крадіжок. Цей період російської окупації характеризувався як більш лояльний до населення, солдати та офіцери вже не відзначались попереднім насильством та пограбуваннями.

 У листопаді 1918 року про організацію нової варти (бюрґерверу) повідомили всім Національним радам краю

 У серпні 1917 р. Буковина остаточно була звільнена від росіян. Населення потерпало від нестачі продовольства, житла та інфекційних захворювань. У листопаді 1918 р. для відновлення правопорядку крайовим президентом графом Йозефом Ецдорфом без продовження воєнного стану було наказано створити громадську варту. Крім того, Чернівці не мали зв’язку із Віднем, тому рішення крайовому президенту доводилось приймати на власний розсуд та відповідальність. Для організації громадської варти  Ецдорф відіслав чиновників крайової управи, які були офіцерами-резервістами, та офіцерів, які частково не були задіяні у Чернівцях, а також тих, що втекли з України.

Як свідчить документ із фонду Буковинської крайової управи, 05 листопада 1918 р. фінансовий відділ крайової управи передав 10 тис. крон адвокату д-ру Костянтину Гостюку для створення громадської варти у Чернівцях, як б стежила за дотриманням спокою, порядку в місті та передмісті, та забезпечувала безпеку життя та власності мешканців. Перебіг політичних подій в місті був дуже насиченим, адже вирішувалась подальша доля території Буковини. Про організацію варти (бюрґерверу) було повідомлено всім Національним радам, створених напередодні. Вже 6 листопада Українська національна рада перебрала до своїх рук правління краєм.

 Громадська сторожа мала стежити, щоб національні прагнення українців та румунів Буковини не виходили за рамки ще діючих австрійських законів

 У зверненні від 7 листопада 1918 р. до мешканців міста члени бюро бюрґерверу заявляли, про готовність з гідністю виконувати свій громадський обов’язок. краю. Очевидно, що одним із завдань громадської сторожі зважаючи на політичну активність румунської на української національних рад, було слідкувати за дотриманням того, щоб їхні національні прагнення не виходили за рамки діючих законів.

До складу бюро входили представники різних національних груп краю. Це були значні громадські діячі міста: власник готелю Якоб Ґотліб, надвірний радник Василь Дузинкевич, великий землевласник Ніко Флондор, професор Раймунд Фрідріх Кайндль, зубний технік Еліас Кампельмахер, лікар Станіслав Квятковський, інспектор Нойман Вендер та ін.

Як зазначалося в повідомленні газети «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» від 7 листопада 1918 р. громадська варта мала функціонувати самостійно, незалежно від владних інститутів. Секретаріат громадської варти розташовувався в казармі пожежної охорони (нині – вул. Лесі Українки). Крім солдатів та офіцерів, до лав варти запрошувались студенти та робітники. Членами варти мали вважатися ті, кому видано спеціальне посвідчення, а їхня добровільна служба повинна була оплачуватись.

Ця інституція на тлі хаосу, спричиненою поразкою Австро-Угорщини у війні, втілювала останній бастіон імперської ідентичності та лояльності до Габсбурзької монархії в краї, крім того, засвідчувала, в особі ініціаторів створення варти, наявність громадянського самоусвідомлення.

Однак компетенція бюро громадської варти тривала недовго. 11 листопада 1918 р. цісар Карл І зрікся влади, того ж дня Буковину та Чернівці зайняли війська Королівської Румунії.

 

Катерина Валявська,

старший науковий співробітник Державного архіву Чернівецької області

 

Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua   
  • 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
  • 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
  • 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
  • 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
  • 5.Ставши меценатом окремих проектів.  

Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com 

(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати  і зумовлених цим потреб).  

 Нам потрібна ваша підтримка –  ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS???????? благодійним внеском.

1