Чернівецька ОДА продовжує ігнорувати запити від пересічних громадян

В листопаді Чернівецька ОДА знову опинилась в хвості рейтингу відкритості органів влади, який щомісячно складає організація "Центр Політичних Студій та Аналітики". Навідміну від ОДА, інші органи влади в Чернівцях відповідають на запити більш справно. Як зазначають представники Центру, цього разу запити відправлялись не від імені громадської організації, а від імені координаторів Центру – тобто, для органу влади це були запити від пересічних громадян. В листопаді в кожній області було надіслано по 6 інформаційних запитів, таким чином моніторинг охопив 150 органів місцевої влади та місцевого самоврядування.

Моніторинг відкритості органів влади на місцевому рівні в листопаді 2012 року показав, що в трійку найвідкритіших областей, відповідно до рейтингу складеному експертами Центру Політичних Студій та Аналітики, увійшли:
І місце – Кіровоградська область (4,75)
ІІ місце – Чернігівська область (4,17)
ІІІ місце – Київська область (4,13)

В той час, як список найзакритіших очолили Миколаївська та Тернопільська області, розділивши І місце та отримавши 2,25 бали по п’ятибальній шкалі відкритості. ІІ місце в рейтингу найзакритіших областей зайняла Полтавська область з середнім балом по регіону 2,71, а ІІІ місце дісталось Волинській області з балом 2,75.

Також варто зазначити, що лише в чотирьох областях всі 6 з 6 органів влади надали відповідь на запити, в той час як в решті областей було проігноровано від 1 до 3 запитів. Загалом в листопаді проігнорували інформаційні запити не надавши на них відповіді 21% з органів влади, куди ці запити були надіслані. Однак, якщо подивитися глибше, то головним чином така статистика формується завдяки порушенню Закону про Доступ міськими радами невеликих міст. Таким чином, координатори Центру Політичних Студій та Аналітики так і не дочекались відповіді на свої інформаційні запити від 19 з 50 таких міських рад, що становить 38% від їх кількості.

Серед обласних державних адміністрацій найвідкритішими в листопаді стали – Вінницька, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Одеська, Рівненська та Сумська, отримавши 5 балів з 5. (Додаток 2) На діаграмі видно, як змінювався рівень відкритості цих обласних державних адміністрацій, протягом останніх трьох місяців. Таким чином, Сумська та Вінницька ОДА стали беззаперечними лідерами в наданні якісних відповідей на інформаційні запити.

Так само найвищий бал отримали Луцька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська міські ради та КМДА. (Додаток 3) На цій діаграмі найбільшу увагу привертають Дніпропетровська, Харківська та Чернігівська міські ради, які в вересні та жовтні не відповідали на інформаційні запити взагалі, або надавали відповідь з порушеннями норм Закону про Доступ. Менше з тим, це не завадило їм виправитись в листопаді, й надати зразкові відповіді.

Найзакритішими органами влади в листопаді стали Чернівецька та Миколаївська обласні державні адміністрації, а також Рівненська міська рада, які отримавши 0 балів з 5. (Додаток 4 і Додаток 5) Однак список найзакритіших обласних державних адміністрацій також доповнився Полтавською та Харківською ОДА, відповіді від яких надійшли не на офіційних бланках, та лише частково задовольняли питання запиту.

Графік найзакритіших ОДА яскраво змальовує тенденцію штучного перешкоджання отримання публічної інформації Полтавською, Харківською та Миколаївською обласними державними адміністраціями, оскільки в вересні рівень їхньої відкритості був досить високим, а в листопаді різко впав. Що стосується Чернівецької ОДА, то вона три місяці поспіль не надає відповіді на запити відправлені координатором Центру Політичних Студій та Аналітики у Чернівецькій області.

В свою чергу, Рівненська міська рада почергово очолює то рейтинг найвідкритіших, то рейтинг найзакритіших міських рад. Таким чином, відповідь від неї надходить або в зразковій формі, або не надходить взагалі.

Варто зазначити, що лише 5 міських рад міст обласного значення та лише 5 обласних державних адміністрацій не подолали чотирибальний бар’єр при оцінюванні якості надання відповідей на інформаційні запити. А це означає, що 80% з цих органів влади надають публічну інформацію у відповідь на запити на досить високому рівні.

Однак, відмінністю моніторингу в листопаді стала зміна переліку районних державних адміністрацій та міських рад, які складають дві треті середнього балу при формуванні рейтингу відкритості областей. Таким чином, лише обласні державні адміністрації та міські ради міст обласного значення лишились зі старого списку моніторингу, натомість РДА та решта міських рад потрапили під моніторинг ЦПСА вперше відтоді як закон «Про доступ до публічної інформації» набув чинності. Саме тому, рівень відкритості органів влади, який ми отримали в середньому по областях набагато нижчий, від рівня відкритості ОДА та міських рад найбільших міст в кожній області.

Яскравим прикладом такої невідповідності є Сумська область, де Сумська ОДА та Сумська міська рада вже не вперше надають зразкові відповіді на інформаційні запити, однак Сумська область за рівнем відкритості опинилась лише на 14 місці, розділивши його з Харківською, та набравши лише 3,04 бали з 5. Така саме ситуація трапилась в Луганській та Запорізькій областях, які в рейтингу відкритості регіонів зайняли 13 та 9 місця відповідно.

Таким чином, моніторинг відкритості органів місцевої влади та місцевого самоврядування показав, що найкраще забезпечують доступ громадян до публічної інформації шляхом надання відповідей на інформаційні запити міські ради міст обласного значення та обласні державні адміністрації. В той час як найгірше такий доступ забезпечують міські ради невеликих міст (Додаток 6).

Моніторинг здійснюється Центром Політичних Студій та Аналітики за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні в рамках проекту «Знати, щоб діяти!».

Детальніше з новинами про доступ до публічної інформації Ви можете ознайомитись на сайті Прозора Бюрократія» http://access-info.org.ua/

За інформацією наданою Дарією СЛИЗЬКОНІС,
координатором програми з доступу до публічної інформації
Центру Політичних Студій та Аналітики
CitizenJournal (c)