Через монополію на ринку ціна електроенергії замість зниження на 25%, у підсумку зросла на 30%, - експерти

Про це у своїй статті "Роттердамські квіточки й ринкові ягідки" в "Дзеркалі тижня" пише редактор відділу економіки тижневика Юлія Самаєва. 

Уявіть на секундочку, що суспільство жваво обговорює питання, де ж компанії "Чумак" закуповувати помідори для кетчупу. Порівнюють тарифи, підставляють їх у формули, вибирають, де краще й дешевше. Абсурд.

Чому ж не видається абсурдним, що пів країни роками обговорює вартість вугілля, яке закупить приватна компанія ДТЕК? Чому нам знову розповідають, що "Роттердам+" — це велике благо, і дешевше ще піди пошукай? Просто замість кетчупу "Чумак" завжди можна взяти "Торчин", а ДТЕК — це монополія. Монополія, яка тисне й шантажує, яка маніпулює й спекулює, яка зростає й міцніє за рахунок держави, не підпорядковується законам ринку. Більш того, ніколи не дозволить цей ринок створити, щоб не втратити свого монопольного становища.

"По суті механізм спеціальних зобов'язань вибив з ринку тих небагатьох, хто міг би конкурувати з ДТЕК. У підсумку після запуску ринку на коні знову опинилася теплова генерація, що на 80% належить ДТЕК.

І монополіст уміло використовує дані йому владою привілеї. Ринок є, але ціна не падає навіть у вихідні дні, тому що на ринку постійно створюється дефіцит, що утримує вартість на верхній межі. Справді, з жовтня 2018 р. світові ціни на вугілля знизилися майже вдвічі — зі 100 до 58 дол. за тонну, і зараз "Роттердам+" був би вигідним, але не тому, що це хороша формула, а тому, що на тлі монстра, створеного оптовим ринком електроенергії, роттердамське чудовисько — пухнастий зайчик. 

ДТЕК, що втратила б частину прибутку після зниження світових цін на вугілля, у нових умовах нічого не втратила, — до запуску ринку експерти сподівалися на зниження ціни на 25%, у підсумку вона зросла на 30%. І це не привід виправдовувати формулу "Роттердам+" або чиновників, які її придумали й відстоювали, це привід визнати, що за наявності монополіста держава завжди залишатиметься в програші.

І нехай не обманюється читач, який вважає, що уряд його облагодіяв і захистив від підвищення ціни. Електроенергія — одна з основних складових ціни практично на всі товари й послуги, підвищення її вартості виробник закладає в ціну продукції, а оплачує — споживач. І так само, як у часи "Роттердам+" ми платили за подвійну доставку вугілля з Роттердама, хоча це було вугілля із шахт ДТЕК та імпорт з РФ, зараз ми платитимемо монополісту ще більше, тому що він підім'яв під себе ринок і тепер може сам регулювати ціну на ньому.

Немає ані конкуренції, ані вільного ціноутворення. Експерти пропонують тисячу й один спосіб, як змінити та поліпшити ситуацію, але насправді рецепт один — позбутися монополії".

Браві борці з монополіями

У нас є такий собі Антимонопольний комітет, який за ідеєю має обмежувати монополії й захищати вільну конкуренцію. Цей самий комітет ще в 2015 р. розпочав розслідування про монопольне становище енергохолдингу ДТЕК на ринку електроенергії.

Розслідування завершилося офіційним визнанням, що компанія ДТЕК не зловживає монопольним становищем. В АМКУ визнали, що ДТЕК "має структурні ознаки монополії" і ринкову владу, але вважають, що компанія не може цією владою користуватися через державне регулювання ринку. Якщо простіше, раз ринок електроенергії є регульованим, монополія нам не страшна. А ще АМКУ не помітив злого наміру у формулі "Роттердам+", а його очільник Юрій Терентьєв власноруч формулу погодив, незважаючи на те, що левову частку прибутку за рахунок подвійної логістики було отримано конкретною компанією, яка не просто має монопольне становище на ринку, а ще й продає вугілля сама собі.

Джерело: https://dt.ua/macrolevel/rotterdamski-kvitochki-y-rinkovi-yagidki-322186_.html