Буковинське віче під егідою влади - це історичний фарс: патріархи буковинського національного руху 90-х прийдуть на Буковинське віче-2013 не в повному складі

Так охарактеризували монополію на святкування 95-ї річниці Буковинського Віче чернівецькою владою колишній народний депутат Тарас Кияк.
Він зауважив, що для того, аби Буковинське Віче не стало Вічем влада його й очолила. Таке віче - історичний фарс.

Його підтримав професор Леонтій Сандуляк, який у свою чергу сказав: "Щоб щось розвалити треба це очолити". 

Про це вони заявили на сьогоднішній прес-конференції на тему "Від Буковинського Віче до Народної Ради".

На жаль, представники громадських організацій, націонал-патріотичних сил краю нічого не проводять в цей день в Чернівцях. Тільки "Свобода" далеко у Вижниці кличе на Віче. Дивно...

Буковинське віче - юридичне свідчення належності Північної Буковини та Бессарабії до України

Про це на сьогоднішній прес-конференції говорив перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії, науковець, дипломат, професор Леонтій Сандуляк. Він наголосив, що значення Буковинського Віча 1918 року полягає зокрема в тому, що об"єднання з Україною було волею буковинських людей і це потрібно всім зрозуміти. А тому закиди Румунії щодо належності цих земель до неї є безпідставними. І саме Буковинське Віче є тому доказом та юридичною підставою, що ці землі є українськими. 

Дипломат зауважив, що серед зовнішньополітичних орієнтирів сусідньої Румунії є й такі, які покликані відновити країну в межах розселення даків або проживання румунів. Але що стосується Північної Буковини та Бессарабії, то це українські землі.

Також Леонтій Сандуляк наголосив, що традиція народовладдя - віча - притаманна українському народові з давніх часів. І віче - це коли громада, громадські об"єднання безпосередньо впливають на владу, на прийняття рішень. А тому неможливим є справжнє віче, якщо його очолює чи скликає сама влада.

Патріархи буковинського національного руху 90-х прийдуть на відзначення 95-ї річниці Буковинського віча не в повному складі

Напередодні відзначення 95-ої річниці Буковинського віча, яке зорганізовує влада 3 листопада, Тарас Кияк, Олег Панчук та Леонтій Сандуляк провели прес-конференцію "Від Буковинського Віче до Народної Ради". Підкресливши, що українська традиція народовладдя передбачає ініцативу проведення віче знизу, а не навязування владою, розповіли, що прийдуть, але не всі. Олег Панчук сказав, що участі в заходах, які організовує влада не брав і не братиме, про що казав Папієву: "Мене й не запрошували".

Тарас Кияк прийде і готовий виступити, якщо дадуть слово ("Проситися не буду", - сказав). Леонтій Сандуляк, який приїхав з Київщини (нині він живе під Києвом), сказав: "Піду подивитися, побачити, що є.. Я давно не був, не знаю, чим тут дихають, як робиться... Все, що робиться примусово — не має майбутнього. Не знаю, чи це влада розуміє чи не розуміє.. Тільки те має майбутнє, коли йде ініціатива знизу. Знаєте, що мене найбільше радує в нинішній ситуації? Третій Майдан. Бо його ніхто не організовував. Люди самі організувалися, щоби захистити себе, свої права, свою гідність. Ось коли ми будемо всі такі — тоді ми будемо нацією. А ми будемо!"

Тарас Кияк повідомив про відновлення Народної Ради, до складу якої увійшли депутати першого та другого скликань українського парламенту. "...відновлена та оновлена Народна Рада депутатів І та ІІ скликань заявляє про свою готовність, згідно із її Статутом, сприяти громадянам України, а заразом і Буковини, в утвердження конституційного ладу, захисті прав громадян, задоволенні їхніх економічних, соціальних, культурних інтересів на основі Християнських цінностей..." - написано у зверенні до буковинців від імені Народної Ради співголів — Івана Зайця, Тараса Кияка, Олександра Сугоняко, Степана Хмари.

- Народна рада відновлена. Вона зареєстрована офіційно як юридична одиниця і туди входять депутати виключно першого і другого скликання. Всі інші мають пройти через горнило різних рекомендацій тощо одноосібно, каже професор Тарас Кияк. - Члени Народної ради не збираються йти на вибори, але будуть максимально впливати на них. Ми сподіваємося, що люди нам повірять, ми даватимемо інформацію, кого варто підтримувати, а кого ні. Ми підемо на все, ми не боїмося нікого.

Довідка

«Народна Рада» — парламентська опозиція у Верховній Раді України в 1990–1994 рр. Сформувалась із членів Демократичного блоку в українському парламенті у кінці травня 1990 р.

У прийняті політичних рішень протистояла консервативно-комуністичній парламентській більшості т. з. «групі 239» (група «За суверенну Радянську Україну»).

Виступаючи за здобуття Україною економічної і політичної самостійності, НР значною мірою, сприяла ухваленню Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) та Акту проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.).

Джерело: chas.cv.ua, molbuk.ua та vidido.ua