Буковинка Марія Матіос заступилася за археологічну спадщину
В’ячеслав Кириленко, Марія Матіос, Олесь Доній та Богдан Бенюк, які представляють фракції «Батьківщина», «Удар», «Свобода» та позафракційних депутатів зареєстрували у Верховній Раді проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальним розкопкам та обмеження цивільного обігу археологічних предметів» (реєстраційний номер 2616).
Законопроект розроблений за участі фахівців з музейної справи і спрямований на запобігання будь-яким незаконним розкопкам, нелегальному вилученню та обігу об’єктів археологічної спадщини. Раніше ця законодавча ініціатива була представлена на засіданні Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності і дістала підтримку членів комітету.
Один з ініціаторів законопроекту, Голова парламентського комітету з питань культури і духовності В’ячеслав Кириленко у своєму коментарі сайту «За Україну!» зазначив: «В Україні, на відміну від багатьох країн світу, до цього часу не регламентовано використання обладнання, за допомогою якого можна здійснювати пошук археологічних предметів. Тому склалася ситуація, коли нелегально викопується велика кількість унікальних артефактів, які мають загальносвітову культурну та історичну цінність. Потрапляючи на тіньовий антикварний ринок, вони у кращому випадку поповнюють приватні колекції громадян України, а в гіршому – незаконно вивозяться за межі країни».
«Нелегальна пошукова діяльність останніми роками перетворилася на надприбутковий бізнес і набула масового характеру. Сучасні металодетектори та геосканери, які вільно продаються і використовуються в Україні, дозволяють дуже швидко і ефективно знаходити в грунті предмети старовини. За оцінками експертів в Україні кількість приладів, які використовуються для пошуку археологічних предметів складає близько 90 тисяч. З них тільки чотири офіційно належать державним структурам, які мають право на ведення археологічних розкопок.
Україна швидкими темпами позбавляється своєї археологічної спадщини. Світ назавжди втрачає знання про Україну, про історію багатьох народів, які з нею пов’язані. Я сподіваюся, що наш законопроект підтримають не лише опозиційні депутати, але і ті члени парламентської більшості, яким важливо, що про них будуть думати наступні покоління українців», - заявив політик.
Джерело: www.zaukrainu.org
КОМЕНТАРІ (2)
Велимишановані опозиціонери В'ячеслав Кириленко (ОО Батьківщина), Марія Матіос (УДАР), Богдан Бенюк ("Свобода"), а також позафракційний опозиціонер Олесь Доній придумали як одним махом розкуркулити практично усіх українських колекціонерів старовини.
Ці вищезгадані достойники пропонують визнати "археологічними предметами" усі предмети, вік яких понад триста років, якрім живопису, друкарства та рукописів.
А усі "археологічні предмети" недержавної форми власності "підлягають державній реєстрації на підставі державної археологічної експертизи, проведеної органами охорони культурної спадщини. Особи, що володіють археологічними предметами, не заявленими до державної реєстрації, вважаються недобросовісними набувачами (володільцями)".
Тобто, як ви розумієте, усе потрібно забрати і передати нашій рідній державі.
Швондери, блін.
Ну і далі: "Археологічні предмети недержавної форми власності підлягають грошовій оцінці за нормативами і методиками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та оподаткуванню".
Навіть, щоб зареєструвати "археологічний предмет" доведеться заплатити державі: "Проведення державної реєстрації та державної археологічної експертизи здійснюється за рахунок власника предметів".
А ви кажете - злочинна влада, злочинна влада...
Олег Базар
06 квітня 2013 21:54
- Після таких зізнань краще починаєш розуміти, що саме шукають так звані чорні археологи...
- Чорна археологія надзвичайно структуризована: у ній є аматори, які шукають старожитності задля власного задоволення, але й є справжні злочинні групи, які працюють вже винятково під замовлення заможних колекціонерів. Наскільки мені відомо, територію України давно поділено між такими організованими кланами, які методично й цілеспрямовано займаються пошуками. На жаль, часто вони набагато краще оснащені за самих археологів: у них є автомобілі, тому вони діють наїздами, більшість із них обзавелися потужними металошукачами, за допомогою яких витягують із землі те, що їх найбліьше цікавить, а решту просто викидають. До речі, є серед них і багато професійних істориків, або принаймні людей, які колись працювали у археологічних експедиціях, тому достатньо добре обізнаних зі специфікою археологічних пошуків. А потім щосуботи і неділі вони збираються у Києві, де продають свої знахідки. Мені розповідали, що на одному такому місці можна купити будь-які археологічні раритери, які привозять навіть із Криму: там метрами виставлено ряди кам'яних сокир, найрізноманітніші бронзові речі, давньоруські старожитності, цілі столи енколпіонів тощо.
- У записах оприлюднених колишнім офіцером президентської охорони Мельниченком є цікаві епізоди: високопоставлені чиновники дарують главі держави старовинні вироби з золота...
- Дійсно, серед представників вищих ешелонів влади країни з'явилося дуже багато таких колекціонерів. Тож цей ринок тепер працює переважно саме на них. Бо хоча абсолютна більшість археологічних знахідок і справді цікавить лише науковців, та серед них трапляються неймовірно цінні предмети. Скажімо одна якась невеличка золота скіфська прикраса може оцінюватися у сотні тисяч (!) доларів. Тож це гарне вкладення капіталів, до того ж таку прикрасу дуже легко можна подарувати замість хабаря.
- А Ви особисто стикалися з чорними археологами?
- Звісно, стикався і то неодноразово. Лише минулого археологічного сезону вони пройшлися не одним давньоруським городищем на Буковині. Якось ми зі студентами навіть наткнулися на їхню стоянку, де вони проводили сортування своєї здобичі. Боляче було дивитися на розкидані скрізь предмети, які не цікавлять колекціонерів і тому виявилися їм непотрібними: давньоруські замки, ключі, наральники тощо. А де вони те все знайшли? Ніхто не знає. Раз ми навіть затримали трьох таких горе-дослідників на городищі у Зеленій Липі. Студенти хотіли добряче всипати їм, але один із них показав нам посвідчення міліціонера. Ми повідомили про цей випадок прокуратуру області, але це як завжди нічим не закінчилося.
- Мені доводилося чути різні думки з приводу діяльності чорних археологів. Дехто, зокрема, твердить, що якби не вони, то дуже часто абсолютно унікальні речі так і залишилися б лежати у землі, дехто при цьому навіть згадує вже легендарного Шлімана, що також підпадає під категорію чорного археолога, але який все-таки знайшов Трою...
- Погляд як на чорну археологію, так і на існування приватних археологічних колекцій може бути тільки один - це надзвичайно негативне явище. Витягуючи з контексту той чи інший предмет, чорні археологи ніби виривають сторінки з книжки. Тобто їх дії зазвичай руйнують цілісний матеріальний комплекс, внаслідок чого наука назавжди позбувається можливості отримати про нього достовірну інформацію. До того ж місце кожної такої знахідки, як правило, старарно приховується, тому найунікальніша знахідка втрачає паспорт. Вона перетворюється у звичайний виріб і несе дуже обмежену наукову інформацію. Щобільше, як історичне джерело вона десь на 2/3 втрачає свою цінність.
- Тож гостро постає проблема збереження археологічної спадщини. Востаннє у нас ця проблема постала під час підготовки до святкування 1000-ліття Хотина. Тоді саме Ваше втручання зупинило руйнацію культурного шару, який директор державного історико-культурного заповідника називала звичайним сміттям. Після того, як цю пам'ятку відвідав тодішній Президент ця людина стала Заслуженим діячем культури України.
- Ще до святкування 1000-ліття Хотина було заплановано, що історичний факультет Чернівецького університету візьме участь у археологічних дослідженнях на території Хотинської фортеці. Але на те, щоб поселити і прогодувати групу студентів, як ведеться, не знайшлося коштів, хоча їх чомусь цілком вистачило на перекладання дороги, по якій мав їхати президент. Раптом ми випадково дізнаємося, що на території фортеці повним ходом ідуть якісь упорядкувальні роботи і на глибину до 2-х метрів знімається культурний шар. Коли ми туди терміново приїхали, то побачили вже оголені фундаменти старовинних будівель. Як нам пояснили, це робилося для того, щоб вирівняти площадку: якщо фортецю відвідає президент, то треба щоб він ходив по рівному. Ми вдарили на сполох і нам вдалося домогтися призупинення цих робіт: в авральному порядку, коли вже розпочався навчальний рік, нас кинули на дослідження того, що ще не встигли зруйнувати. На щастя ми вчасно втрутилися, тому горе-реставратори встигли викинути лише той шар грунту, який містив речові решти XVIII - XIX століть. Тобто прорватися у глибше минуле вони просто не встигли. Після інциденту нас ввели до наукової ради при заповіднику і тепер будь-які роботи обов'язково узгоджуються з Буковинським центром археологічних досліджень. Наприклад на серпень цього року у фортеці заплановано проведення розкопок вже за нашою участю.
СЕРГІЙ ПІВОВАРОВ:
"АРХЕОЛОГІЯ ЧИМОСЬ СХОЖА НА КРИМІНАЛІСТИКУ,
ОСЬ ЛИШЕ ДЕТЕКТИВИ ПО ЗНАЙДЕНИМ РЕШТКАМ ВІДТВОРЮЮТЬ КАРТИНУ ЗЛОЧИНУ, А АРХЕОЛОГИ - МИНУЛЕ ЛЮДСТВА "СТАРОВИННІ ПРИКРАСИ ДУЖЕ ЛЕГКО ПОДАРУВАТИ ЗАМІСТЬ ХАБАРЯ
06 квітня 2013 21:59