Буковина зазнає руйнівних втрат через зміну клімату

29.12.2021, 15:59

При послідовному підвищенні посушливих та спекотних умов Чернівецька область буде переживати екстремально високі температури, що свідчить про збільшення кількості тропічних ночей, і також може призвести до збільшення екстремальних погодних умов.

Про це йдеться у звіті дослідження Світового банку про вплив зміни клімату на ключові сектори економіки України, проведеному за ініціативи Міндовкілля (https://mepr.gov.ua/news/38716.html). Дослідження є першою детальною оцінкою потенційних наслідків зміни клімату для України на основі декількох сценаріїв.

За останні 60 років клімат в Україні суттєво змінився. Ми відчуваємо прискорення зростання температури на 0,4 - 0,6 С за десятиліття. Що, за свідченням експертів, перевищує середнє значення в Європі та у кілька разів перевищують світові темпи.

Ірина Ставчук: “Наслідки зміни клімату вже відчуваються в Україні - лише в 2020 році від посух, пожеж та затоплень обсяги економічних втрат сягали 25 млрд гривень, тому Для України важливо вже зараз розпочати впроваджувати дієві адаптаційні заходи. Цього року була прийнята Стратегія з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату та відповідний операційний план заходів. Також найближчим часом Кабінет Міністрів розгляне концепцію науково-технічної програми в сфері зміни клімату до 2030 року”.

Експерти проаналізували:

як зміниться клімат в Україні протягом 21 століття?
як зміна клімату вплине у цілому на країну, на сільське та лісове господарства?
які адаптаційні заходи має впроваджувати Україна?
які різні сценарії зміни клімату до 2100 року вплинуть на розвиток економіки України?

Увага науковців була зосереджена на двох сценаріях, які розглядають можливі зміни клімату в Україні у 21 столітті:

при зниженні викидів парникових газів та реалізації заходів з адаптації до кліматичної змін - глобальне потеплінні на 2,4°C до 2100 року;

при “звичайному ході справ” - підвищення температури на 4,3 ° C до 2100 року.

Під час дослідження застосовані сучасні кліматичні моделі і воно є деталізованою оцінкою з кліматичним прогнозом для понад 7400 географічних точок по всій країні.

Дослідження є корисним українським науковцям, які досліджують кліматичну кризу та аналізують кліматичні дані. В результаті проекту були змодельовані кліматичні показники по усій Україні, які зберігатимуться на серверах Українського гідрометеорологічного інституту і будуть доступні українським науковцям. Ці дані можуть бути використані для оцінки кліматичних ризиків та планування заходів адаптації у різних секторах національної економіки, у тому числі на регіональному рівні.

Від негоди - до збіднення

У резюме звіту представлений прогноз, що частота й інтенсивність екстремальних погодних і кліматичних явищ зростатиме з ростом температури, включаючи періоди аномальної спеки, грози, сильні опади, дощові та річкові повені, посухи, град, шквали, торнадо, сильні снігопади, дощі, що утворюють ожеледицю тощо.

Особливо екстремальні події можуть створювати додаткові та значні наслідки для всіх секторів та екосистем, що призведе до відчутної кількості втрат робочих місць та засобів до існування.

Очікується, що більшість втрат буде зосереджено в секторах, що використовують працівників із середнім і нижчим рівнем доходу, тобто на виробництві, в комунальному господарстві, роздрібній торгівлі та туризмі.

Вплив зміни клімату на сільське господарство та економічну нерівність по областях

Зміна клімату матиме більший вплив на одні області, ніж на інші, виходячи з впливу на сільськогосподарське виробництво і впливу на показники бідності населення.

Головні висновки звіту:

Річні температури постійно змінюватимуться протягом століття. Це, ймовірно, призведе до змін у режимі річних опадів, підвищення температури повітря влітку та збільшення посух на півдні та сході України. Згідно із одним зі сценаріїв, до кінця століття, на Півдні буде понад 100 тропічних ночей і до 135 літніх днів на рік.
Щороку кількість опадів збільшуватиметься та ставатиме нерівномірною. Взимку їх кількість збільшиться, а влітку, навпаки, зменшиться;
Аномальна спека, грози, сильні опади, дощові та річкові повені, посухи, град, шквали, торнадо, сильні снігопади, дощі, що утворюють ожеледицю, налипання мокрого снігу - їх частота та інтенсивність лише зростатимуть.
Врожаї для всіх сільськогосподарських культур будуть істотно коливатися.
Тривалі посухи призведуть до погіршення здоров’я лісу, збільшення рівня загибелі дерев та лісових пожеж. Відбудеться значне скорочення площ, придатних для вирощування ялини, бука, сосни та дуба.
Зміна клімату матиме більший вплив на одні області, ніж на інші. Найбільше постраждають Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька.
Кіровоградщина має найвищий показник ВВП у галузі сільського господарства в Україні, і на вартість сільгосп виробництва також суттєво вплинуть зміни кліматичних умов у цьому столітті.

У середині століття в Київській, Львівській та Житомирській областях відбудуться значні зміни кліматичних умов. При послідовному підвищенні посушливих та спекотних умов Київська та Чернівецька області будуть переживати екстремально високі температури, що свідчить про збільшення кількості тропічних ночей, і також може призвести до збільшення екстремальних погодних умов.
Через зниження вартості сільськогосподарського виробництва найбільших втрат та зростання бідності та нерівності зазнають у Харківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській та Житомирській областях.
Хоча сільськогосподарська галузь займає відносно незначну частку у ВВП більшості цих областей, прогнозовані зміни вартості с/г виробництва матимуть значні наслідки для заходів з подолання економічної нерівності.

Згідно з прогнозом, економіка цих областей буде більш піддатливою до зростання цін на продукти харчування і зниження доходів сільгосп виробництва через потепління клімату.

Львівська та Житомирська області мають найбільшу схильність до скорочення прогнозованих опадів навесні та влітку у відносному вимірі разом з потенційними втратами вартості сільськогосподарської продукції в найближчому майбутньому.
Для України важливо вже зараз розпочати впроваджувати дієві адаптаційні заходи. Адже це може значно зменшити наслідки зміни клімату.

Колаж https://www.rbc.ua/