Буковина і її керівник Фищук толерантні:  адмінцентри 20 відсотків об'єднаних громад створять у поселеннях, де переважає румуномовне населення

Буковина і її керівник Фищук толерантні: адмінцентри 20 відсотків об'єднаних громад створять у поселеннях, де переважає румуномовне населення

02.07.2015, 19:08

Необхідність зважати на етнічні чинники під час проведення реформи місцевого самоврядування, одним з ключових елементів якої є децентралізація і процес об’єднання територіальних громад, зафіксовано у положеннях профільного закону. Перелічуючи  основні умови добровільного об’єднання територіальних громад пункт четвертий статті четвертої Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» , зокрема,  декларує необхідність  брати «до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади».  

Приклад найменшої за територією, проте багатої на етнокультурні особливості Чернівецької області, де проживають представники сімдесяти національностей,  засвідчує: на місцях до «етнічних чинників» поставилися з розумінням. Адміністративними центрами шести з двадцяти п’яти об’єднаних територіальних громад, які пропонується утворити на території Чернівецької області, визначено  населені пункти, де переважає румуномовне населення, що компактно тут проживає. Це понад двадцять відсотків від загальної кількості тих центрів громад, які мають з’явитися у результаті проведення реформи. І цей показник загалом відповідає структурі національного складу Чернівецької області. Принагідно  експерти нагадують, що змушені оперувати даними перепису 2001 року. Потреба у проведенні нового перепису населення України, результати якого дозволять точніше визначати і враховувати інтереси національних громад, давно на часі. 

- За тим перспективним планом, який розроблявся ОДА експертний висновок щодо якого ми надавали, передбачалося, що в області буде створено 25 територіальних громад.  Відзначимо, що 6 центрів з цих 25 громад мали бути в населених пунктах, де чисельно переважає не українське населення. Це Красноїльськ,  Волока, Магала, Мамалига, Колінківці і Герца, - розповів Тарас Халавка, експерт регіонального Офісу реформ, який працює в структурі Асоціації міст України. - Думка національних громад була врахована навіть більшою мірою, ніж навіть самі ці громади пропонували. Наприклад, відома позиція Красноїльська про те, що вони не бачать себе центром об’єднаної громади, а схилялися до точки зору, що у Сторожинецькому районі може бути створена одна громада з центром у Сторожинці. Це питання далі обговорюється. У тій таки румунській Волоці, яку обрано за центр об’єднаної громади, ввійшли інші населені пункти, де переважають українці за даними перепису 2001 року – це Чагор і Коровія.  У Магалу мали увійти три українських села досить чисельних – це Топорівці, Чорнівка, Рідківці. 

В Хотинському районі є тільки один населений пункт, де компактно проживає молдавське населення. Це власне село Колінківці. І оце село Колінківці пропонувалося, як центр громади, до якого мали долучитися ще два українських села. Щодо цих громад вони теж мали бути не етнічно однорідними, бо це є теж специфіка Чернівецької області – коли ми говоримо про поліетнічність ми маємо на увазі, що населені пункти принаймні у двох районах Чернівецької області, де проживає українське і компактно неукраїнське населення, вони межують між собою і створювати там якісь анклави чи окремі громади  для кожної національності не доцільно. Уточнений план буде винесено на сесію обласної ради. 

Представники регіонального Офісу реформ, які контактують безпосередньо з представниками громад, відзначають, що жодного разу не стикалися з ситуацією, коли мешканці етнічних громад були проти об’єднання з представниками іншого етносу. Навпаки, траплялися випадки, коли небажання об’єднуватися у рамках однієї територіальної громади висловлювали представники сусідніх сіл, в яких переважають мешканці однієї національності. Неправильно стверджувати, що це загальна тенденція, проте вона має місце. Так історично склалося, що між деякими селами існують специфічні стосунки, не зважати на які також не можна. Так само, до речі, як і не враховувати релігійну ситуацію в окремих селах, де можуть чисельно переважати прихильники московського або київського патріархатів УПЦ, але які в результаті об’єднання опиняться у межах однієї територіальної громади. Траплялося, що застереження проти об’єднання в одну громаду мали села, яких пов’язувало спільне колгоспне минуле. Коли у селі, в якому розташовувалася контора колгоспу, з’являлися нові школа, клуб і асфальтована дорога, а решта так і залишалися без соціальної інфраструктури. Це якраз той «історичних чинник», враховувати який під час ухвалення рішення про об’єднання пропонує профільний закон.

Водночас окремі  населені пункти, де переважає румуномовне населення, поки не бачать себе центрами об’єднаних громад і готові поступитися на користь центру з переважаючим українським населенням. Показовим у цьому ряду є приклад Красноїльська, мешканці якого попередньо висловлюються за створення єдиної громади з центром у Сторожинці. Прикметно, що  деякі з шести населених пунктів з переважаючим румуномовним населенням стануть  новими адміністративними центрами майбутніх об’єднаних територіальних громад також для тих поселень, де живуть переважно українці. Звісно, є й протилежні приклади, коли адміністративним центром змішаної українсько-румунської за характером населення об’єднаної громади стане поселення, де переважають українці. 

Юрій ЧОРНЕЙ

1