Білет із цирку...

Михайло Шморгун
Блогова мережа «ВКурсі»

Депутатська недоторканість — річ сакральна, Вона формально проводить лінію між тими хто приймає рішення і тими хто їх виконує... Я не прихильник діяльності феменок, але громадянську сторону питання — "і ті і інші задовбали", «виходіть бо буде жопа» абсолютно підтримую!!! Навіщо така країна (?) де кожне політичне чмо знахабніло впевнене у своїй формальній недоторканості, дозволяє собі ображати все і вся... Доколє!!! Політичний клас однаковий — його обличчя однаково бридкі, всі вони — колєснікови, москалі, яценюки, турчинови пороблені з однієї суті... Ця бридка суть глибоко принижує кожного, хто є громадянином і не важає себе бидлом...

Ми опинилися в алегоричній ситуації... Всі роки наші прабатьки хотіли збудувати «національний дім», в якому нам усім було б тепло і затишно... У 20 столітті ми отримали свою власну кімнату в радянській комуналці... Вона була простора і її любили. За неї вмирали. Раптом сталося так, що комуналка перестала існувати і те, що раніше було затишною кімнатою, стало «незалежною хатою»… Жителі «незалежної хати» не стали жити по-іншому, вони звикли жити, «як в комуналці» і прагнули свою «незалежну хату» обставити з шиком комуналки… Коли вони побачили, що це неможливо, вони поділилися на дві непримеримо воюючі сторони — одна захотіла для «незалежної хати» євроремонту, інша — повернути «незалежну хату» у комунальну власність сусідньої держави... Був конфлікт. Велика виборча д(т)рачка, що переросла в дійство-карнавал, в якому перемогли прихильники євроремонту... Коли відгуляли карнавал, випили остані «сутіграм», виявилось, що робити євроремонт немає кому, бо половина трудяг все ще хотіла «рай в комунальному шалаші»... Ну і взялися вони дружно до роботи — і кожен будував так як умів і те шо умів... І отримала «незалежна хата» не євроремонт, не комунальну квартиру, а цирк... Було у цирку видовище небувале — і клоуни, і силачі дужі, і ведмеді на мотоциклах роз'їжджали, і жінки з бородами, і інші видовища... Спочатку всім було цікаво, потім трохи нудно, потім дійство почало набридати, потім стало реально гидко... і в кінці кінців — цирк усіх реально дістав... Але виходу з цирку не було, бо він став самою квартирою і любі спроби знову починати євроремонт сприймалися, як спроба чергового несмішного клоуна, показати той єдиний фокус, який він вміє робити...

В такій ситуації — найцінніша в квартирі річ — білет із Цирку, який автоматично зупиняв виставу для його отримувача. За цим білетом — пустота і безкінечна радість спостерігати за цирком зі сторони...