Без України Росія не могла би перемогти у Другій світовій і визволити концтабір Аушвіц
У вівторок, 27 січня, до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту на єврейському кладовищі у Чернівцях відбувся мітинг-реквієм.
Участь у заході взяли місцева влада, директор Чернівецького обласного благодійного фонду «Хесед Шушана» Леонід Фукс, головні рабини Чернівецького регіону Ноах Кофманський та Менахем Мендель Гліцнштейн, а також представники єврейської громади краю.
Пам’ять безневинних жертв одного з найбільших в історії злочинів проти людяності вшанували покладанням квітів до братської могили та хвилиною мовчання, розповіли у прес-службі Чернівецької ОДА.
У Чернівцях сьогодні разом з усім світом вшанували пам’ять жертв Голокосту. Мітинг-реквієм, присвячений Міжнародному Дню пам’яті жертв Голокосту, пройшов у Центральному Палаці культури. У мітингу взяли участь представники єврейської громади міста та влади.
Цього дня 70 років тому було звільнено страшний концентраційний табір Аушвіц біля польського міста Освєнцім, в якому нацисти знищили мільйони людей. Тож саме 27 січня у всьому світі відзначають як День пам’яті жертв Голокосту, пише molbuk.ua.
90-річна Анастасія Гулей, колишній в’язень концтабору «Аушвіц», порівняла Путіна з Гітлером.
Про це вона розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода.
"Оце скільки не говориш із людьми нашого віку, і такою ненавистю до Путіна горять. І та баба, що на костилях, каже, якби моя сила, то я б його пішла б і своїми руками задушила, що він робить, за що наших дітей вбиває", - каже Гулей.
На її думку, не тільки в Росії не розуміють, що в їхній державі встановився неофашистський режим, але і в Європі.
"В Росії не дивно, що не розуміють, що діється. А наші як не розуміють, що це неофашизм. Ну і в Європі не всі розуміють. Франція і Бельгія подали протест до польського уряду, що не запросили Путіна на оце 70-річчя визволення Освенціма. А чому його туди запрошувати? Що мало навчився ще? Геббельса мало вивчив, щоб іще підучився? Спадкоємець Гітлера знайшовся!", - заявила вона.
"Я думала, ми вже скільки в себе горя взяли, починаючи з дитинства, з 32-33 голодовки, з репресії, як учителя з класу взяли, з уроку. Уже скільки страху й біди, і думали все горе вже все ми прибрали, що вже на світі лишився тільки позитив. А воно диви, вилазить, вилазить... що за бацила така. Ми тільки ж тим і живемо, що сподіваємося", - додала Гулей.
Нагадаємо, вчора в Києві відкрилася виставка до дня визволення концтабору Освенцим "Аушвіц - український вимір".
Перегляд історії, зокрема результатів Другої світової війни, є неприпустимим, і Україна вимагає шанувати тих, хто свого часу знищив нацизм у Європі.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час відвідування виставки «Концтабір Аушвіц – український вимір».
«Неприпустимим є ревізіонізм Другої світової війни і заяви про те, що Росія і без України перемогла б у Великій вітчизняній війні та Другій світовій війні, - сказав Яценюк. – Мільйони українців пліч-о-пліч з іншими народами боролися з нацизмом, і ми вимагаємо шанувати історію і тих, хто знищив чуму у Європі».
Переглядаючи експонати виставки, глава уряду відзначив, що концтабір «Аушвіц» - це один з найстрашніших уроків історії, який не може бути забутим. «Наша спільна пам'ять, увага та скорбота повинна стати запорукою сильної держави, об’єднаної нації і повинні стати запорукою сильного майбутнього для України. Ми ще раз відзначаємо звитягу українських вояків, які звільняли «Аушвіц» та боролися за нацизмом», - сказав Яценюк.
Як повідомляв УНІАН, 27 січня 2015 року виповнюється 70 років з дня визволення в’язнів табору смерті «Ащвіц» в Освенцімі, де за короткий час було знищено близько двох мільйонів людей, більшу частину з яких складали євреї. Цей день за рішенням ООН відзначається як Міжнародний день Голокосту – день пам’яті про чорну сторінку в історії людства і в історії єврейського народу, понад третину якого було знищено в роки Другої світової війни.
Міноборони РФ оприлюднило доповідну записку про національний склад 60-ї армії Першого українського фронту.
Документ опублікований на сайті Міноборони РФ.
Згідно з документом, у лавах 60-ї армії боролися 42298 росіян, 38041 українець, 1210білорусів, 1088 татар, 1073 євреї, а також вірмени, грузини, азербайджанці, узбеки, таджики, туркмени, казахи, киргизи, карели, фіни, чеченці, інгуші, осетини, кабардинці, балкарці, "народи Дагестану", чуваші, мордвини, башкири, калмики, удмурти, марійці, комі, комі-перм'яки, буряти, молдовани, болгари, латвійці, литовці, естонці, поляки, китайці, чехи і словаки.
Дані цифри спростовують одіозні заяви Путіна про те, що Росія могла би перемогти у Другій світовій без України і доводять участь українців у визволенні концтабору Аушвіц, яку намагалося спростувати російське МЗС після заяви польського міністра закордонних справ Гжегожа Схетини.
Прикметною є диспропорція у національному складі офіцерів і сержантів армії - якщо серед рядового складу українців помітно більше, ніж росіян (28347 проти 22294), то частка росіян серед сержантів і офіцерів значно перевищує частку всіх інших народів разом узятих.
Так, росіянами записані 12603 особи сержантського складу (українців 7568, білорусів 353, інші - менше за 150) і 7501 особа офіцерського (українців 2126, євреїв 546, білорусів 311, інші - менше за 150).
Президент України Петро Порошенко з дружиною бере участь у заходах з нагоди вшанування 70-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау в польському Освенцімі.
Як повідомили УНІАН у прес-службі президента, разом з главою держави до польського Освенціму приїхала колишня ув’язнена концтабору 90-річна Анастасія Гулей та 90-річний учасник боїв за визволення в’язнів концтабору Аушвіц-Біркенау Микола Карпенко.
За даними прес-служби, на заходах присутні делегації з понад 40 країн, зокрема президенти Франції Франсуа Олланд, Німеччини Йоахім Гаук, Литви Даля Грибаускайте, президенти Хорватії, Австрії, Словенії, Швейцарії, Мальти, а також король Бельгії Філіп І, великий герцог Люксембургу Анрі, король Нідерландів Віллем-Олександр з королевою Максимою.
Учасники церемонії візьмуть участь у спільному молебні пам’яті за невинно убієнними жертвами концтабору Аушвіц-Біркенау. Після цього вони із запаленими лампадками пройдуть так званим шляхом смерті – дорогою, якою йшли в’язні концтабору до крематорію, де їх спалювали. Далі представники делегацій покладуть лампадки на дошки пам’яті з написами національними мовами.
Концтабір Аушвіц-Біркенау в 1940-1945 роках був одним із найбільших нацистських концтаборів. За різними даними, за роки існування в концтаборі було знищено більше 1 млн людей, переважна більшість з яких євреї, але серед вбитих було багато й українців. 27 січня 1945 року в’язнів Аушвіц-Біркенау було звільнено.
27 січня щороку відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Обов’язок сучасних політиків перед теперішнім і прийдешніми поколіннями - засвоїти уроки історії і не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту і Другій світовій війні.
На цьому наголосив президент України Петро Порошенко у коментарі до 70-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау, повідомляє прес-служба глави держави.
"Своєю участю у сьогоднішніх заходах хочу віддати глибоку шану і тим, хто трагічно загинув у таборі смерті Аушвіц; і тим, хто поклав край жахливим злочинам проти людства, які коїлися нацистами тут і повсюдно в Європі», - зазначив Порошенко.
Він нагадав, що «з шести мільйонів євреїв, які були знищені нацистами та їхніми союзниками, чверть – євреї родом з України. Трагедія Бабиного яру і досі болить нам незагоєною раною. З шести мільйонів мирних мешканців України, що стали жертвами Другої світової війни, знов-таки чверть склали євреї. А з урахуванням загиблих на фронті ми втратили близько 60% від довоєнного єврейського населення українських земель».
«Мільйони українців у складі союзницьких армій, українського визвольного руху та радянських партизанських з'єднань зі зброєю в руках протистояли нацистській навалі, а відтак і Голокосту. Тисячі й тисячі українців на окупованих територіях, ризикуючи власним життям, рятували євреїв. Лише офіційне звання «Праведників народів світу» отримали близько двох з половиною тисяч українців, що становить одну десяту від загальної кількості тих, хто має таку честь», - сказав президент України.
Він зауважив, що «в боях за визволення Освенціма та навколишніх населених пунктів поклали голови 231 радянський солдат, із яких кожен п'ятий – українець. Підрозділами командували полковник Василь Петренко, українець з Полтавщини, полковник Анатолій Ковалевський з Чернігівщини. Майор Анатолій Шапіро – український єврей з Полтавщини. Саме солдати його батальйону першими пройшли під сумновідомою брамою з написом "Праця звільняє" (Arbeit macht frei). І першим танком, який розбив браму, керував українець Ігор Побірченко. Про це днями дуже яскраво нагадав міністр закордонних справ Польщі Гжегош Схетина».
Порошенко зазначив, що з урахуванням всіх цих фактів просто слід повернутися до ідеї створення постійної експозиції України в музеї Аушвіц-Біркенау: «Нам треба зібрати документи та речові реліквії, пов’язані з перебуванням мешканців українських земель у цьому таборі. Цей план, сподіваюсь, реалізуємо за кілька років, щойно почнемо виходити із поглибленої війною економічної кризи. Але вже вчора в Києві зусиллями Українського інституту національної пам'яті відкрита виставка про вихідців з України – і в'язнів, і визволителів табору Аушвіц. Вічна пам'ять загиблим. Слава тим, хто звільняв континент від нацизму!»
«Зібравшись тут сьогодні, ми нагадуємо Європі та світу про наймасштабнішу трагедію, апокаліпсис ХХ століття - про Голокост, про всі його жертви. Так само і про всі десятки мільйонів жертв Другої світової, спричиненої імперським божевіллям, агресивним націоналізмом та ксенофобією», - сказав Порошенко і додав: «На жаль, в сімдесятий рік перемоги над нацизмом, в яку українці зробили колосальний внесок; в рік сорокаліття Гельсінського заключного акта, моя країна вступила в умовах російської агресії і грубого порушення норм міжнародного права».
«Російська Федерація, будучи не просто підписантом Акта, а одним з його ініціаторів, грубо порушила зафіксовані у цьому документі принципи непорушності кордонів та територіальної цілісності, прав і свобод людей. І сьогодні вже онуки та правнуки тих, хто боронив Україну понад сім десятиліть тому, полишили свої домівки, щоб захистити рідних та близьких і всю Вітчизну від дій агресора», - підкреслив президент України.
Він наголосив, що сьогодні, «на тимчасово окупованих територіях, в районах, тимчасово підконтрольних проросійським бойовикам, крім терору, націленого на все місцеве населення, крім порушення прав і свобод всіх громадян – здійснюється ще й окремий етноцид україномовного населення. Там небезпечно говорити українською. Нашу мову, як й історію України, виключають із шкільних програм. А в Криму, до того ж, грубо утискаються права кримських татар, пропагуються антитатарські ксенофобські стереотипи. Всесвітньо визнаним лідерам цього народу навіть заборонено в'їзд на територію півострова».
«Не стану проводити очевидні й явні паралелі між тим, що відбувалося в Європі в тридцятих роках минулого століття, і тим, що коїться тепер. Загроза континентальної війни тепер велика, як ніколи. Хай ніхто навіть і не сумнівається: амбіції та апетити агресора перевершують розміри України», - сказав Порошенко і наголосив, що «трагічних помилок минулого – не виправити. Вбитих – не воскресити. Але засвоїти уроки історії - обов’язок сучасних політиків перед теперішнім і прийдешніми поколіннями».
Порошенко закликав весь світ не допустити повторення трагічних подій: «Маємо не лише пам'ятати про безневинні жертви минулого, але й думати, як не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту і всій Другій світовій війні. Єдиним фронтом протистояти новому імперському божевіллю, новим претензіям на панування в Європі».
«Ми вдячні світу за підтримку, яку він надає Україні, але щоб зупинити агресора, потрібні ще більші зусилля, ще більша солідарність», - заявив Порошенко.
Президент Польщі наголосив, що слід пам'ятати, до чого веде порушення прав народів на самовизначення, принципу непорушення кордонів, зневажливе ставлення до людського життя, а також пасивність у боротьбі зі злом.
Президент Польщі Броніслав Коморовський сьогодні в Освенцимі закликав пам'ятати про страхітливі злочини нацистської Німеччини та нагадав слова колишнього Папи Римського поляка Яна Павла II про те, що жоден народ не може розвиватися за рахунок іншого.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Коморовський сказав, виступаючи на урочистих заходах з нагоди відзначення 70-ої річниці звільнення концентраційного табору.
"Ніколи жоден народ не може розвиватися за рахунок іншого, ціною його узалежнення, ціною його експлуатації, ціною його смерті", - сказав Коморовський, цитуючи слова Яна Павла II.
Президент Польщі відзначив, що Освенцим також нагадує нам про необхідність дбати про такі цінності, як свобода, права людини, громадянські права та справедливість і не допускати проявів ксенофобії.
"Давайте пам'ятати, до чого веде порушення прав народів на самовизначення, принципу не порушення кордонів, зневажливе ставлення до людського життя, а також пасивність у боротьбі зі злом. З цього місця засуджуємо усі прояви ненависті, антисемітизму та ксенофобії", - сказав Коморовський.
Президент Польщі також згадав слова одного із в’язнів Освенциму, котрий говорив про те, що "усі хто забувають про своє минуле приречені пережити це знову".
В Освенцимі відбуваються заходи в пам'ять про 70-ту річницю визволення (фоторепортаж)
У меморіальних заходах візьме участь близько 300 колишніх в'язнів нацистського концтабору.
Довідка УНІАН. Концтабір Освенцим (Аушвіц) знаходився у 1940-1945 роках поблизу міста Освенцим, у 60 км на захід від Кракова. У концтаборі померли близько 1,5 млн осіб, велика частина з яких були євреями. На території табору в 1947 році створили музей, який включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Звільнили Освенцим 27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту під командуванням генерал-полковника Павла Курочкіна.
REUTERS
REUTERS
REUTERS" />
REUTERS" />
REUTERS" />
REUTERS" />
REUTERS" />
REUTERS" />
Детальніше читайте на УНІАН
