Без Папієва, Мунтяна і партій

Який рівень довіри до губернатора-регіонала Михайла Папієва у Чернівцях? Чому у переліку політиків, які представляють ВО «Батьківщина» на Буковині, немає Івана Мунтяна - голови Чернівецької обласної організації цієї партії? Врешті, чому не оприлюднено рівень довіри до політичних партій, якщо такий визначався під час опитування? Це лише деякі запитання, які виникають одразу після ознайомлення з результатами соціологічного опитування, проведеного Громадською організацією «Буковинський центр» у м. Чернівці з 21 по 31 жовтня 2013 р.

Впевнені, що на більшість з них координатори цього проекту Святослав Вишинський і Михайло Шморгун дали вичерпні відповіді під час представлення своїх результатів. На жаль,  не всі бажаючі мали змогу відвідати цей захід. Тож до оприлюдненої за його результатами інфографіки варто було додати бодай короткий коментар. Тоді, можливо, сформульовані на початку питання взагалі не постали б.  

Бо якщо, скажімо, секретаря Чернівецької міськради Віталія Михайлішина автори опитування чітко позиціонували (бодай у результатах) як представника Партії регіонів, то чому цього не зроблено щодо її голови в краї губернатора Михайла Папієва? Застереження, що Папієв діяч обласного масштабу тут навряд чи когось переконає. Адже присутні у списку народні депутати Бурбак, Ванзуряк, Оксана Продан чи голова обласної організації ВО «Свобода» Віталій Мельничук також діячі аж ніяк не чернівецького міського рівня. Те сам можна сказати про колишнього народного депутата України і головного регіонала Буковини Миколу Романюка. Вже понад рік він не виявляв у місті жодної публічної активності, проте рівень довіри до нього у результатах представлений.  Тому питання, чому у списку є одні політики і немає інших, має право прозвучати.

А для порівняння рівня довіри до політичних сил та людей, які є їхнім обличчям на Буковині, якраз і придався б рейтинг політичних партій.  Можливо, його буде оприлюднено трохи згодом.

Щодо самих результатів, то говорити про них щось конкретне, без ретельної перевірки і відповідей на поставлені питання, складно. Хіба, що вказати на деякі основні тенденції.

Очевидно, за час, який минув з парламентських виборів,  найсуттєвіше збільшив свій рейтинг народний депутат Микола Федорук. Фактично він повернув собі переможний мерський показник зразка 2010 року. Тоді, нагадаємо, він в п’ятий раз переміг на виборах Чернівецького міського голови з результатом 65 відсотків підтримки. У жовтні 2012 року, нагадаємо,  за нього проголосували  52,04% чернівчан.

Усвідомлюючи всю умовність такого методу, частково перевірити отримані нині результати дозволяють попередні, які під час виборів показали  деякі заявлені в нинішньому опитуванні політики.

Якщо виходити з них, то за рік, що минув гарну позитивну динаміку продемонструвала Галина Марараш. В 2012 році вона балотувалася до парламенту від «УДАРу» й заручилася тоді підтримкою 6,54 % виборців. Нинішнє опитування дає їй вже 12,9 рівня довіри. Маємо ріст майже в два рази. Це навіть більше на 2,5 %, ніж довіряють голові обласної організації "УДАРу" Роману Ванзуряку. Якщо результат Галини Марараш - наслідок зростання рейтингу УДАРу, а не політиків, які його представляють, то чому у Ванзуряка він не такий самий? 

А ось секретарю міської ради Віталію Михайлішину повезло в цьому сенсі значно менше. Попри те, що на відміну від пані Галини Марараш, він і далі постійно присутній у ЗМІ, повторити її результат він не зміг.

Якщо вірити результатам опитування, рейтинг секретаря міської ради Віталія Михайлішина тримається, але не росте. За рік, що минув з часу парламентських виборів, в яких він також брав участь, довіра до нього  зросла рівно на 3 %. (Це якраз показник  помилки репрезентативного дослідження, який його автори також визначають саме в 3%). У 2012 році Михайлішин показав результат – 33,09 % «за», у жовтні 2013 року – 36,9%.  

Опитування засвідчило ще один невтішний для нинішнього  керманича міста факт: при рівні впізнаваності 94,7 % (вищий тільки у Миколи Федорука) він фактично вичерпав потенціал для росту. Самі розумієте, коли тебе вже і так всі знають, але вперто підтримує тільки третина, це щось та значить. Те саме в принципі стосується і Миколи Харабари. Знають цього політика-міліціонера понад 90 відсотків, а підтримує лише третина. Тут не скажеш, що не підтримують, бо не знають, хто це такий. А як довідаються, то стануть підтримувати.

Порівнювати рейтинги інших політиків, шанси яких перед виборами оцінювали інші соціологи, з нинішніми немає сенсу. Позаяк вони не пройшли випробування виборами в мажоритарних округах. Тим часом  всі соціологи завжди сходяться на думці, що найкраще соціологічне дослідження - це саме вибори. Тому єдиний, кого ще тут можна згадати, це Віктор Довганич. Він мужньо пройшов вибори до кінця, показавши результат 0,56 % "за". Тому через рік йому вже довіряють аж 2,7 % чернівчан.

Ну і, насамкінець, про деякі організаційні моменти. З попереднього обговорення цього питання в мережі стало відомо, що вибірку для опитування безкоштовно розробляв Михайло Шморгун. А решту мінімальних фінансових потреб  для проведення такого опитування забезпечили дружні до «Буковинського центру» громадські організації. Щоб підвищити довіру до оприлюднених результатів, очевидно, що варто було б ці дружні ГО бодай назвати.

Опитування було проведене «Буковинським центром» на волонтерських засадах. Було опитано 225 мешканців Чернівців (122 жінки, 103 чоловіка) методом особистого формалізованого інтерв’ю. Помилка репрезентативності дослідження – 3%.