Без добрих капітальних доріг нема жодних перспектив для жодного села. І навіть в статусі хвалених-перехвалених об’єднаних громад

Без добрих капітальних доріг нема жодних перспектив для жодного села. І навіть в статусі хвалених-перехвалених об’єднаних громад

12.10.2019, 17:05

Спробую аргументовано довести це на прикладі Юрківецької ОТГ на Заставнівщині. Села, до якого, не питаючи броду, галопом притулили і моє рідне село Ржавинці. Славне із славних. І не лише тому, що Ржавинці з бессарабським «душком», а й тому, що має славну історію, яка почалася для нього ще 600 років тому. З малюсіньких кутів Таборище, Дранева, Фундоя і ще десятків інших. Для ржавинчан, котрі сьогодні толком не відають, що воно таке ОТГ, не вкладається в мізки, як можна було без їхньої згоди тулити їхнє село удвічі-тричі чисельнішим по населенню і територією та ще й за 20 км до мізерних Юрківців? Різні специ від цих ОТГ глаголять на всі лади, що подібну аферу вкрай треба було зробити задля якогось «розвитку», ну прямо для виконання «соціалістичних зобов’язань».  А він той «розвиток» для Ржавинців вкупі аж з дуже віддаленими Юрківцями такий, що сьогодні дістатися до села автотранспортом проблема з проблем. Що основною дорогою з вибоїнами в пояс, що полями чи через Чорнівський ліс не то що їхати, а пішки ноги можна поламати. Такими стали путівці в умовах горезвісної ОТГ, від діяльності якої, кепкують ржавинчани, що від цапа молока. 

І хоч ми, як сказав незабутній Володмир Висоцький, «…Всегда когда-то все умираем…», про це дуже важливо пам’ятати. Особливо минуле. Задля того, що тоді з цими дорогами було якщо не в рази, то набагато комфортніше. З приводу випливає постать колишнього керівника району П.Г.Палевича. Ну вже дуже круто керував. Але підлеглі терпіли його і навіть приклад з нього брали. Бо той Панас Григорович, що не робив, то робив для людей. Панас Григорович свій робочий день у день починав з об’їзду основних доріг. І не просто їх об’їжджав для чергової  «галочки», а тримав на жорсткому контролі їх стан. І не доведи Боже…

А опісля, взувши гумаки, Палевич квапився на ферми району, які в ті часи тріщали худібкою. Квапився, бо любив той порядок на кожній ділянці господарювання.

Пам’ятаючи Панаса Григоровича, подумав з приводу тих «клятих доріг». Та якби він устав з небуття та побачив, що на них діється (наприклад, на виїзді з райцентру на Юрківці), він тут же у землю зійшов. А я тим часом знову збираюся в рідні для себе Ржавинці на могилки батьків. І вкотре сушу голівоньку, як путь-доріжку тримати, чого за того Палевича робити нікому ніколи не доводилося.

Іван Агатій

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На добитих до ручки дорогах рідної Заставнівщини чомусь згадався той керівник району… 

1