Як вплинула пандемія на експортні показники, та як вплине відкриття ринку землі на його наймасовіших гравців – фермерів? Що з питною водою і управлінням відходами та взагалі захистом екології в Україні?

Про це розмовляємо з досвідченим фахівцем, експертом у галузі аграрної науки, ерудованою, поінформованою, упевненою у собі жінкою, академіком НААН, доктором економічних наук – Ануш Балян.

– Ануш Валеріївно, знаю, ви тримаєте руку на пульсі подій в Україні. Які недавні події ви б відзначили? 

– Найперше, 33-ю Міжнародну агропромислову виставку «Агро-2021», яка буквально днями завершила свою роботу в НК «Експоцентр України». Цьогоріч участь у ній взяли понад 1 200 компаній. Це була потужна демонстрація сільськогосподарської техніки останніх зразків, найсвіжіших ноу-хау, розробок та технологій. У рядах з найсучаснішими тракторами, комбайнами, зрошувальними машинами та дронами впродовж 4 днів було людно. 

Павільйон НААН, де виставляли свої напрацювання наші інститути, теж був постійно переповнений, і це радує. Неабияку зацікавленість у фермерів викликали напрацювання Інституту зрошувального землеробства та Інституту рису НААН. А також високопродуктивні зразки сортів ячменю, сої, знамениті сорти гречки, пшениці, гібридів кукурудзи та інших культур, виставлені Інститутами сільського господарства Степу, Північного Сходу, Західного Полісся. 

Тут можна було легко переконатися, що аграрна наука робить усе, щоб найновіші сіялки було чим заряджати. Щоб висаджені рослини були продуктивними і стійкими до природних викликів та форс-мажорів. Щоб урожай з найкращих зразків української генетики збільшував експортні потоки та валютні надходження. 

Цікавила присутніх і продукція Інституту виноградарства і виноробства імені Таїрова. 

Що ще помітного. Ага, днями у Львові також відбувся перший в Україні Жіночий економічний форум, організований Жіночою діловою палатою України. На ньому вели мову про розвиток жіночого підприємництва, уроки коронакризи для бізнесу, жіночу економічну безпеку, правила ділового етикету тощо. До складу Жіночої ділової палати України входять 190 учасниць з 12 областей України, працює 10 галузевих комітетів. Це науковці, підприємці, громадські діячі, які переймаються наявною жіночою проблематикою, економічними можливостями українок, їх участю у підприємництві, кар'єрним зростанням, захистом прав. 

– Українська промисловість поволі набирає темпи зростання після коронавірусу, які головні завдання у цьому плані аграрної галузі?

– Найперше, це розширення географії ринків збуту нашої сільгосппродукції, у першу чергу зернових. Для цього, за словами головуючого у Міжнародній раді по зерну Тараса Качки, першою чергою необхідно відрегулювати співпрацю з Міжнародною радою, GAFTA, СОТ. Ми самі маємо запропонувати свою роль на глобальних ринках. А також навести лад у фітосанітарних питаннях, впроваджувати нові підходи до застосування пестицидів та моніторингу процедур. Лише комплексна і відповідальна пропозиція українського АПК зможе привернути додаткову увагу світових ринків до України. 

Важливою є і недавня заява міністра Мінагрополітики про те, що він лобіюватиме на рівні уряду і президента підвищення держпідтримки агросектору до 1% валового внутрішнього продукту України. А він у 2020 році склав 4,19 трильйони гривень. Це на 4% менше, ніж у 2019 році.

– То чи пожвавилися зі спадом пандемії експортні операції, що з експортом пшениці?

– Так, в Україні відновився інтерес експортерів до пшениці. Після кризи знову активізувалися закупівлі. Причому, перспективи виробництва зерна у потужних аграрних країнах-конкурентах дуже непрогнозовані. Тож в найближчому майбутньому ціни можуть впливати на зниження попиту на зерно на ринку в цілому. Також буде знижуватися і конкуренція, що вплине і на пропозицію.

А урожай зернових і зернобобових в Україні в 2021 році, за прогнозами «Інституту аграрної економіки», перевищить 70 мільйонів тонн. Це потужна експортна перспектива. Але наразі Україна та її АПК вже жорстко підходять до розуміння, що експорт пшениці та інших зернових у чистому вигляді стає збитковим. Що у рази вигідніше переробляти, наприклад, пшеницю на макаронні вироби і продавати їх, отримуючи додану вартість. Або ж відгодовувати зерном курей, і експортувати курятину, що у рази перевищить дохід від продажу зерна. Крім усього, це ще й робочі місця і сплачені податки.

До речі, експорт курятини теж зростає. Україна у першій половині року вже продала близько 180 тисяч тонн курячого м'яса, це на 0,7% більше, ніж торік. А виробництво курятини минулого року і так збільшилося на 4,11%. До речі, про перспективи українського птахівництва, а з ним і комбікормової промисловості будуть говорити на Міжнародному практичному форумі Poultry Farming, який відбудеться 24-25 червня у Львові. Це своєчасно, бо і ЄС, і країни Південної Америки та Африки активно нарощують виробництво курятини. 

Зростають обсяги експорту і свинини. За прогнозами, невдовзі Україна отримає ще три нових ринки збуту свинини: В'єтнам, Сінгапур, Гонконг. Взагалі йде мова про відкриття 100 нових ринків для української сільгосппродукції. 
 
– Що відбувається з цінами на олію?

– Ціни на соняшникову олію зросли. В одному магазині пляшка олії вартує 40 гривень. Це півлітрова, 900 мілілітрів олії вже перевищує 70 гривень, трилітрове упакування – від 205 до 230 гривень. 

У переважній більшості супермаркетів стандартна пляшка коштує приблизно 70 гривень. Експерти кажуть про зростання мінімальної вартості на 22%. Оператори ринку пояснюють ці тенденції зростанням витрат на оплату праці та енергоносії.

Втрутився у тенденції і неврожай минулого року. Через масштабну засуху на півдні Україна зібрала менше 30 мільйонів тонн соняшнику. Трохи врятувала ситуацію Західна Україна. 

На зараз наші аграрії вже засіяли 6,4 мільйони гектарів соняшнику, проти 6,3 минулого року. Погода цього року більш сприятлива щодо невиникнення форс-мажорів та інших загроз. Але, як кажуть, якщо у вас нема проблем, перевірте, чи у вас є пульс.

– Але здорожчала не лише олія. 

– Це так. Крім олії, в Україні стрімко зросли ціни на продукти харчування. Приблизно, на 30%. Принаймні, так повідомляє Держстат. В межах України зросли на 25,4%, за межі України – на 65,9%.

Йдеться про харчові продукти, напої, тютюнові вироби. На ці групи товарів ціни зросли на 30,1%. В межах України – на 21,0%, за межі України – на 61,7%.

Найбільше здорожчав цукор – 61,6% плюс. Найменше подорожчали напої – 5,8% у межах України, за межами країни – 8,1%.

Також підскочили ціни на 16,3% на хліб, хлібобулочні та борошняні вироби. Всередині України на 16,8%, за її межами – на 12,1%.

– Зараз на рівні уряду і НААН точиться багато розмов про зрошення півдня України. 

– І не тільки півдня. Днями відбувся форум «Південна стратегія розвитку» у Херсоні. А там 320 тисяч гектарів з усіх 550 тисяч земель України, які потребують зрошування, це понад 50% зрошуваних земель держави. А в Україні, за великим рахунком, зрошення потребують 18-20 мільйонів гектарів. І головна проблема у втіленні масштабної системи зрошення півдня, яке потім буде екстраполюватися на інші області України, понищена зрошувальна інфраструктура. Канали та резервуари сухі, як херес. Тому тут потрібна не лише підтримка держави, але й залучення інвесторів.

Модернізація однієї насосної станції може вартувати до 10 мільйонів гривень. А ще потрібно капітально ремонтувати канали. Тому тут дуже вчасним буде прийняти Верховною Радою законопроєкт 5202, який стосується створення об'єднання водокористувачів та, власне, самого управління водою. Це дасть поштовх інвестиціям.

За словами міністра Мінагрополітики, це дасть змогу збільшити врожаї у 2-4 рази. Але зараз лише для відновлення існуючих систем зрошення, які є в Україні на площі близько 1-1,2 мільйонів гектарів, необхідно інвестиції у 3 мільярди доларів.

– Але чи вистачить Україні, у світлі кліматичних змін, води на такі масштабні проєкти?

– Це гостре питання. За останні 20 років в Україні висохло більш ніж 10 тисяч малих річок. На думку експертів, за запасами питною водою Україна перебуває десь на 125 місці. Поряд з африканськими країнами. У нас у 20 разів менше запасів питної води, ніж у Швеції. А на Волл-стріт питна вода вже торгується на рівні з коштовними металами.

Вже більше, ніж 75% сільгоспугідь держави починають відчувати нестачу води, так ми можемо втратити наш золотий запас чорноземів. Родючість ґрунтів катастрофічно падає. Вода зникає і з підземних резервуарів, свідченням чому є сухі криниці навіть у центральних областях України. Додайте масоване забруднення водойм промисловими підприємствами, комунальними підприємствами міст, сільгоспвиробниками, та й жителями, – і майбутнє зеленої України уже не здаватиметься вам таким райдужним.

– У своїх виступах у пресі ви завжди активно захищаєте екологію, вас влаштовує державна політика щодо її захисту?

– Це питання масштабне і складне, але нехай не так швидко, як хотілося б, зрушення у цій царині відбуваються. Що я почула на форумі «Україна 30. Екологія» у цьому сенсі позитивного. Найперше те, що в Україні нарешті з'явиться цивілізований ринок сміття. Президент України навіть запевнив, що законопроєкт №2207-1-д про управління відходами він бере на особистий контроль. І парламент вже починає готувати його до першого читання. Закон про управління відходами у перспективі дасть змогу створити конкурентний ринок. 

Як наголосили у Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, щодня в Україні формується маса промислових відходів, обсяг яких складає 28 площ стадіону НСК «Олімпійський». Щодня! Тобто, якщо прибрати з мапи України усі сміттєві полігони і території завалені відходами, ми матимемо потужний резерв земель, у тому числі сільськогосподарського призначення. 

Наразі переробляється лише 3% сміття. Тому головним тут є саме запобігання утворенню промислових відходів. І дуже добре, що законодавчо вже заборонене безоплатне розповсюдження пластикових пакетів у торгівлі та закладах громадського харчування. 

– Але проблеми не тільки з утилізацією пластику. 

– Абсолютно вірно, але і тут є зрушення. Вперше в Україні створюють організацію розширеної відповідальності виробника. Ініціювали і доєдналися до цієї стратегії 11 потужних компаній. Такі як Abinbev Efes Ukraine, Canpack, Carlsberg, Coca-Cola Beverages, Danone, Metro Cash & Carry, Nestle, PepsiCo, Procter & Gamble, Tetra Pak, «Елопак-Фастів». Вони підписали меморандум про створення Організації розширеної відповідальності виробника (ОРВВ) в галузі упаковки.

Йдеться про запровадження принципу розширеної відповідальності виробника. На практиці це означає, що виробник упаковки та товарів в упаковці несе відповідальність за весь цикл її життя до збору відходів, переробки та утилізації.

Американська торговельна палата підрахувала, що це дозволить зібрати та переробити 4–5 мільйонів тонн упаковки протягом п'яти років. Це 50–70% від усього випущеного на ринок обсягу до 2026 року.

– Українські фермери все більше побоюються відкриття ринку землі, а він стартує вже через пів місяця. Які там тенденції, ризики, цінова перспектива?

– Найперше, за оцінками Мінагрополітики, 6 мільйонів гектарів земель сільськогосподарського призначення потрібно законсервувати. Грунти виснажилися, ми можемо втратити велику кількість родючих земель. Зараз готується до розгляду законопроєкт 2194, який стосується цієї проблематики. Він передбачає і державну підтримку органічного поля країни.

До речі, на цей тиждень Верховна Рада планує проголосувати три аграрні законопроєкти: 5248 – щодо можливості одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташовано, 4554 – стосовно приведення сфери дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС, 3205-2 – про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Це дуже важливі законопроєкти.

Головне, щоб ці закони працювати, а не вихолощувалися потім різного штибу приписами. Здається, Вінстон Черчіль казав: «Там, де існують тисячі приписів – не може бути поваги до закону».

– А що з вартістю сільськогосподарських земель? Непідйомні ціни не витіснять дрібного фермера з ринку?

– За прогнозами експертів, через 3-5 років після впровадження ринку землі сільськогосподарського призначення, її вартість може сягнути і 5 тисяч доларів США за гектар. У перший рік-два ціна коливатиметься у межах 1-2 тисяч доларів за гектар. Це приблизна вартість і на даний час.

Тому я радила б тим, хто має порівняно невеликі земельні ділянки, не поспішати одразу ж з відкриттям ринку позбуватися їх, щоб не продешевити. Вартість землі однозначно зростатиме. І головне, що необхідно усвідомити: ринку землі вже не уникнути. Як кажуть, літак вилетить, навіть якщо ви не повідомите про це у Фейсбук. Крім того, ми всі прекрасно знаємо, на кого працював так званий мораторій, і скільки землі при цьому було продано. 

Ну а фермерам необхідно використати всі компенсатори, від кредитної підтримки Світового банку до державних преференцій. До речі, міністр Роман Лещенко стверджує, що вдалося створити максимально консервативну редакцію земельної реформи з масою запобіжників. Він наполягає на обмеженні у 100 гектарів в одні руки. 
 
– А чи зростатиме і орендна плата?

– У Київській області середня орендна плата вже приблизно коливається у межах 70-180 євро за гектар. В інших областях вартість оренди де більша за цю, де менша. В областях з чорноземами вона може сягати і 150-200 євро. Це високі на тлі Європи показники. У прибалтійських країнах колишнього СРСР, наприклад, вона не перевищує 60-70 євро, в Угорщині – 173, Чехії – 120, Словаччині – 52 євро. Тобто, ми вже практично вийшли на європейські ціни в оренді землі.

В аеропорту Бен Гуріон колись висів великий банер: «Не думай, що ти найрозумніший. Тут всі євреї». Цей напис актуальний і для нас.

Сергій СУЛИМА.

Джерело: http://www.golos.com.ua/news/137732