Але й інше перелітне птаство також не вертає

«В своєму виданні ви сповістили, що солов’ї з вирію вже кілька років додому не повертаються. А ще які?- поцікавився Василь Чорногуз, з передмістя Чернівців.- Мені здається, що цей сумний рядок поповнила також міська ластівка. Пам’ятаєте скільки її було навіть в центральній частині Чернівців?»

Як не пам’ятати. То було, якщо не помиляюся, років з п’ятдесят тому, а, може і ще раніше. Починаючи з травня і до початку осені, ця мила і така звична для усіх пташина облюбовувала що особняки, а здебільшого багатоповерхівки. І враз міська ластівка зникла. Причина? Гадати зайве. А не прилітає міська ластівка із-зі відомої ситуації – через втручання в природні процеси, особливо в космічному та навколоземному просторі. Міська ластівка збивається з проторених мільйонами років міграційних шляхів і гине. А в кращому випадку вимушено потрапляє в інші частини світу. 

Така ж доля-недоля спіткала і берегову ластівку, що тисячами і тисячами особин також ще донедавна гніздилася та літувала на скелястій частині Дністровського водосховища. І як не вдивлявся, побачити бодай жодну пташину, але мій намір не дав мені втіхи. 

Невідомо, що сталося і з чорним лелекою. Але якщо ще донедавна на терени краю , зокрема підгір’я прилітало до двадцяти особин, то нинішнього сезону жодного птаха. Про що не без жалю повідомили небайдужі жителі ряду населених пунктів, зокрема Лупушної, Глибочка та ін. 

Хтозна, хтозна. Не зчуємось, як в результаті глобальних причин не побачимо також і сільської ластівки, якої останнім часом поменшало в рази. Я навіть не уявляю нашого села без улюбленої сільської ластівки. Ось в такий спосіб упевнено вкорочуємо життя Матері-природи.

Іван Агатій, Заслужений журналіст України